Світ переживає глибоку кризу ліберальної демократії, яка дедалі більше поступається місцем авторитарним ідеологіям по всьому світу. В’ячеслав Ліхачов аналізує системні причини цього глобального зсуву — від економічної нестабільности до кризи ідентичности та впливу цифрової доби.  

В умовах війни минуле України стало ще напруженішою ареною ідеологічної боротьби. Сучасна політика пам’яті часто спрощує історичну складність, усуваючи неоднозначні й суперечливі аспекти. У цьому контексті інтеґрація радянського періоду Харківської школи фотографії в український наратив дозволяє побачити в радянській спадщині не лише імперське минуле, а й культурний простір, що формував важливі для сучасної України явища. Такий підхід відкриває шлях до відновлення діялогу з історією — без її ідеалізації чи заперечення.

Тарас Березюк ділиться досвідом роботи над мемуарами Марти Дзюби, нещодавно виданими видавництвом «Дух і Літера».

Як міцно пальці горнуться до чашки

І ниють в дощ твої покручені зап’ястя

Як довгі ноги й гострі плечі крають простір

Як ти оголюєш всі зуби, сміючись

Джеремі Еделмен аналізує роль фотографії у висвітленні російсько-української війни, показуючи, як візуальні свідчення насильства та страждань формують громадську думку, викликають емпатію та стають доказами воєнних злочинів. Водночас автор ставить питання про значення цих зображень для досягнення миру, наголошуючи ризики їхньої баналізації та використання у медійній війні за інтерпретацію реальности.  

У своїй новій шевченкознавчій розвідці Олександр Боронь продовжує пошуки невідомої адресатки короткого листа Тараса Шевченка від 28 липня 1860 року, висуваючи ряд гіпотез, проте не знаходячи переконливих доказів для жодної з них.