Квітень 2016

5 новинок від видавництва «Критика» до «Книжкового Арсеналу»

Уже сьогодні стартує найгучніша подія видавничого ринку - VI міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал».

Видавництво «Критика» презентує 5 новинок із цієї нагоди: «Записки о Южной Руси» Пантелеймона Куліша, збірку поезій лауреата премії «Книга року BBC'2015» Василя Махна «Єрусалимські вірші/Jerusalem Poems», український переклад книжки історика, професора Вільнюського університету Зенонаса Норкуса «Велике князівство Литовське з погляду порівняльно-історичної соціології імперій», монографію історика Ігоря Чорновола «Компаративні фронтири: світовий  і вітчизняний вимір» та збірку сучасної німецької прози в українських перекладах «Усі інші. Історії про кохання, насильство і пам'ять».

 

1. Пантелеймон Куліш. Повне зібрання творів. Наукові праці; Публіцистика. – Т. III: Записки о Южной Руси [у 2 кн.] / Упоряд., стаття, комент. Василь Івашків (Київ: Критика, 2015).

«Записки о Южной Руси» — збірник фольклорних і літературних творів та історичних матеріалів, упорядкований і виданий Пантелеймоном Кулішем у  1856-1857 рр. у Петербурзі в двох томах.

«Критика» підготувала перше академічне видання пам’ятки української фольклористики й етнографії – збірника «Записки о Южной Руси» з наново вивіреним корпусом матеріялів (уміщених, як і в першодруці, у двох книгах), які доповнено ретельно опрацьованими варіянтами Кулішевих текстів, наведеними за численними джерелами, а також ґрунтовною статтею з пера упорядника, проф. Василя Івашківа, текстологічним і реальним коментарем, покажчиками імен і географічних назв, ілюстраціями.

 

2. Василь Махно. Єрусалимські вірші/Jerusalem Poems, англійською та українською мовами, переклад англійською Ореста Поповича, переднє слово Йоханана Петровського-Штерна, світлини Матвія Вайсберґа та Володимира Давиденка (Київ: Критика, 2016).

«Махно – українець, який став космополітом, і космополіт, який залишається українцем. Він, мабуть, перший з українських поетів, який узяв на себе відповідальність за втрачений багатокультурний всесвіт України... Багатомовне середовище, з нью-йоркської вершини якого видно цілий світ, полегшило поетові його лінґвістичне вигнання… Із часом метод, у який Махно накопичує матеріяли для своїх творів, і самі ті твори розкриють дослідникам ставлення поета до російської літературної спадщини, польських історичних посилань, сучасної американської просодії та української культурної традиції...» (із переднього слова Йоханана Петровського-Штерна)

 

3. Зенонас Норкус. Непроголошена імперія: Велике князівство Литовське з погляду порівняльно-історичної соціології імперій [Монографія] / Пер. з лит. Петро Білинський (Київ: Критика, 2016).

Монографію знаного історика, соціолога та філософа, професора Вільнюського університету Зенонаса Норкуса присвячено віднедавна жваво обговорюваній проблемі імперськости Литовської держави. В центрі авторової уваги – питання: чим було Велике князівство Литовське – імперією чи федерацією? Чи давні литовці прийшли на землі Русі як завойовники, а чи як визволителі? Якщо Литва була імперією, то якою саме і чиєю? Коли вона стала імперією? У що і коли перетворилася? Яким є історичне ВКЛ?

Давню Литовську державу, посталу внаслідок зашвидкого розвитку «поквапливого імперіялізму», потрактовано як патримоніяльну імперію, що прагнула підкорити всі землі давньої Русі: перспектива Вільна як другого Києва певний час була поважною історичною альтернативою фактично зреалізованому імперському проєкту Москви як третього Рима. І хоч ВКЛ не зуміло вберегти міжнародну систему Східної Европи від краху в другій половині XV століття, але попри це стало колискою аж трьох модерних народів, відігравши в історії реґіону роль, сумірну з тією, яка у Західній Европі випала Франкській імперії.

Методологічно новаторська, провокативна і ревізіоністична щодо усталених стереотипів книжка проф. Норкуса є першою системною спробою поставити історію давньої Литви у ширший проблемний і подієвий світовий контекст, використовуючи для ґрунтовного переосмислення буцімто відомих фактів і обставин концептуальний інструментарій сучасних теорій порівняльно-історичної соціології, імперіології та міжнародних відносин.

 

4. Ігор Чорновол. Компаративні фронтири: світовий  і вітчизняний вимір [Монографія] / Наук. ред. Леонід Зашкільняк (Київ: Критика, 2015).

1893 року асистент Вісконсинського університету Фредерик Джексон Тернер запропонував новий підхід до історії США, пояснивши розвиток країни тривалим існуванням рухомого фронтиру – замешкуваної експансивними громадами поселенців-колоністів зони на межі «зіткнення цивілізації з варварством».

Саме завдяки фронтиру, доводив науковець, тут розвинувся дух індивідуалізму, американська нація постала на позаетнічних засадах, як «a composite nationality», а демократія зміцніла не тільки в Америці, але й у Европі. Тернерова теза стала однією з головних підвалин історіографії США ХХ століття. Проте уявлення про фронтир як про поселення на «вільних» землях у помежів’ї «варварства» та «цивілізації» змінилося докорінно, і нинішні дослідники трактують фронтир уже як простір інтенсивної взаємодії різних культур.

У своїй монографії історик Ігор Чорновол наголошує насамперед на компаративному аспекті фронтирних студій, застосовуючи їх для вивчення та зіставлення різних епох і суспільств. Автор аналізує теоретичні здобутки порівняльного підходу до тези про фронтир і шукає відповіді на питання про те, як чинник фронтиру впливає на соціяльну структуру і духовну культуру суспільства, чи доцільно впроваджувати тезу про фронтир в історію України, а коли так, то наскільки широко й до якої міри фронтирне минуле впливає на творення модерної української, що українці завдячують фронтиру і які небезпеки приховує цей феномен, надто в ситуації, коли Україна знову стає порубіжжям европейської цивілізації у зіткненні з російською експансією.

 

5. Усі інші. Історії про кохання, насильство і пам’ять: Із сучасної німецької прози [У. Альмут Зандиґ, Ф. Гопе, Е. Гумель та ін.] /Упоряд. М. Іваницька, Т. Супрун; пер. з нім. В. Білокриницька, О.-Д. Драчук, М. Іваницька та ін.; заг. ред. Юрка Прохаська (Київ: Критика, 2015).

Збірка сучасної німецької прози в українських перекладах, підготована в рамках міжнародного проєкту «TransStar Europa» під егідою Евросоюзу, містить твори п’ятнадцяти німецькомовних письменників різних поколінь і стилістичних напрямків, присвячені передусім приватним аспектам повсякденного життя в Німеччині від повоєнних часів й аж дотепер: переміщена й закорінена особа в мінливій дійсності й у передмур’ї пам’яти, людина в родинному колі й на позовах зі світом, колізії жіночого та чоловічого, любові та ненависти, шалу та байдужости, перипетії швидкоплинного кохання, виховання почуттів, батьківського насильства, юнацького бунту, покори й опору, парадокси розмаїтої інакшости, множинних ідентичностей, свого й чужого, плекання ворожнечі та кшталтування емпатії, поетика болю, вигнання, закинености, відчаю і тривкого нещастя, безвиході та самотности.

 

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!