Володимир Попенко
Лютий 2018

Армія зсередини: нотатки офіцера

Вважаю, мені поталанило: я встиг отримати важливий досвід і розширив розуміння світу під час служби в Збройних силах України протягом чотирнадцяти місяців у статусі добровільно мобілізованого. Під час вишколу у військовому інституті мені виповнилося 59 років, і це була остання можливість.

Армійська система

Я потрапив не на передній край, а в тиловий підрозділ технічного забезпечення – ремонтно-відновлювальний батальйон, але наша бригада діяла в зоні АТО. Бійці нашого підрозділу не воюють, вони зранку стають до роботи. Втім, інколи доводиться відтягувати з передової пошкоджену техніку.

Робота з ремонту техніки триває і в вихідні, і в свята. Інколи, не завжди, є вільний час у неділю після обіду.

У військовому званні старшого лейтенанта я був начальником зв’язку батальйону і водночас офіцером штабу батальйону. Мій функціональний начальник – начальник зв’язку бригади. Мій лінійний начальник в ієрархії підрозділу – начальник штабу батальйону. Командир батальйону теж є моїм начальником. Отже, є вибір, чиї накази виконувати.

Ремонт військової техніки

Призначення батальйону – ремонтувати військову техніку, переважно бронетранспортери і автомобілі. Після весни 2014 року в ЗСУ було задіяно велику кількість техніки радянського виробництва, яка простояла без використання 20–30 років і вже тому потребувала ремонту.

Значний брак механіків-водіїв призводить до того, що один механік-водій відповідає за кілька машин. До того ж не всі бійці, що сідають за кермо бронетехніки, знають, скажімо, про перемикання швидкостей. Для водія машина здебільшого чужа, і техніку експлуатують безжально. Крім того, оскільки військових майже не контролюють, не всі водії мають права.

Відомо, що жодні питання нормально не вирішуються, доки не вирішено питання власности. У Збройних силах власности не існує, все належить армії. Такий собі військовий комунізм. Тому «власний» КамАЗ батальйону, який підтримували в доброму технічному стані, було мобілізовано для потреб бригади, а його водій впав у депресію. Прощай, Гульсари…

Із режимів експлуатації техніки випливає величезна потреба в ремонті. Батальйон робить, що може. Після діягностики несправностей треба замінити несправні вузли чи аґреґати і провести випробування. Вузьке місце в процесі ремонту бронетанкової техніки й автотехніки – відсутність запчастин. Замовлені запчастини можуть надійти через три місяці. За оцінкою бійця-ремонтника в січні 2016 року, постачання запчастин становило 5% від потреби. В умовах браку запчастин типове рішення – зробити з двох неробочих машин одну робочу. Одна з машин повернеться в підрозділ, що воює, а другу буде відправлено на завод-виробник для капітального ремонту або переплавлення.

Під тиском командирів ремонтники інколи купують запчастини за свої гроші. Але для бронетехніки вони не продаються навіть у воєнторзі.

Чим працюють ремонтники, чи є у них інструмент? Теоретично в кожній пересувній майстерні має бути набір інструментів. Мабуть, колись так і було, але після кожної демобілізації, а також з огляду на недбальство цей набір танув, і в підсумку типовою ситуацією є жорсткий дефіцит інструменту. Цікаво, що командирів це не турбує, адже згідно з обліком інструмент має бути, а замовити його не можна. Тож аби прикрутити як слід колеса величезному тягачеві, здатному перевозити навіть танк, треба було поїхати на певний блокпост, де є відповідний гайковий ключ.

Ситуацію на якийсь час урятували волонтери, закупивши для батальйону три комплекти потрібних інструментів (тобто питання насправді в грошах). Ці інструменти були доступні протягом трьох-чотирьох місяців, доки остаточно розчинилися.

Автоматизація

Перше, що впадає у вічі, – відсутність автоматизованих систем, до яких ми вже звикли в організаціях цивільного сектора. На підставі свого досвіду в цій сфері можна сказати, що на звичайних підприємствах давно і міцно в практику...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!