Олександр Ірванець
Лютий 2011

Балада про вікно

Я йшов по столиці нічною порою.

Сплелись блискавиці над Кия горою,

І вихор метався в небесній безодні,

І я почувався страшенно самотнім.

 

Та раптом мені засіяло воно –

На Банковій у кабінеті вікно!

І я зрозумів: у буремний цей час

Він там! І Він думає зараз про нас!

 

Коли Він у виборах участь узяв,

Почути з нас кожного Він обіцяв.

Якщо ж Він усіх нас почути не зможе,

Йому Хорошковський у цім допоможе.

 

Він відає чаяння й біди народні,

Покращує наше життя вже сьогодні,

Довіривши часточку праці важкої

Миколці Азарову й Васі Цушкові.

 

І радісно й тепло зробилось мені,

Коли я побачив те світло в вікні!

 

Вікно президентської Адміністрації!

Твій теплий квадрат зберігатиму в серці я!

Бо знаю, що у найбуремніший час

Він думає там про нас. І – за нас.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!