Ігор Зінченко
Січень 2003

Донецькування України

Прототипи нинішніх територіяльно-олігархічних угруповань-кланів з’явилися ще в УРСР. Реґіональні об’єднання партійно-господарської номенклатури залежно від економічних можливостей реґіону, його реальної промислової потуги в загальнореспубліканському та загальносоюзному контексті впливали на розподіл влади як в Україні, так і в СРСР. Найвпливовіші клани сформувалися на індустріяльному сході республіки: Дніпропетровськ, Харків, Донецьк. Така диспозиція соціяльно-економічної активности й впливу й дотепер визначає становище України.

Історично склалося, що конструктивні національні сили України були пов’язані з її західними, північно-західними та центральними реґіонами, які залишалися вогнищем українства під час усіх руйнівних навал зі сходу та півдня. Однак саме конструктивні в національно-культурному та державницькому сенсі землі не спромоглися ані в УРСР, ані в незалежній Україні сформувати потужні реґіональні центри влади і впливу, об’єднати своїх політиків і бізнесменів у потужну групу, здатну запропонувати країні позитивний варіянт розвитку. Відтак реґіони економічної креативности та реґіони національно-культурної, духовної креативности існують нарізно, що змушує серйозно замислитися над близькими й віддаленими державно-історичними перспективами соборної України.

Реґіональні угруповання вже пережили процес внутрішніх трансформацій, адаптувавшись до умов «дикого ринку» і того номенклатурного капіталізму, що його один дотепник справедливо назвав «капіталізмом із більшовицьким вишкіром». Він реґулюється в той самий спосіб, що й «тіньова економіка» загалом. Вчорашні партійно-бюрократичні, номенклатурні клани збагатилися молодими, рішучими ділками, котрі за часів комуністичної влади або мали проблеми з правоохоронними органами (звісно, не через «політику»), або були «ніким». Тепер вони виходять на перші позиції, змушуючи стару номенклатуру поступатися місцем у рамках відносно замкнутих, пов’язаних спільністю владних і комерційних інтересів кланово-кастових об’єднань, що ведуть власну політичну гру, контролюють ситуацію на місцях і намагаються контролювати державу.

Часто помітним складником кланово-кастових структур є кримінальний світ, унаслідок чого злочинність набуває інституційних форм, кримінал політизується, а політика зазнає відчутного кримінального впливу.

Найприкметніше прагнення цих структур – монополізувати владу та ізолювати її від «випадкових» соціяльних сил, груп та особистостей, а головна функція – захищати вузько-кланові інтереси, часто-густо за рахунок країни. Такими чеснотами, як державницькі й патріотичні погляди, вони не обтяжені, але за певних обставин і не заперечують їх. Особливо, коли кланові інтереси збігаються на більш-менш тривалий час із загальнодержавними. А з огляду на культурно-історичний досвід і поготів не можна відкидати перетворення «Савла на Павла», як одноосібного, так і групового.

Нині перший крок до матеріялізації своїх політичних та економічних інтересів у межах цілої держави зробив донецький клан. І це вимагатиме від «донецьких» суттєвого внутрішнього переформування. Що Україна – це не Донбас, вони розуміють не гірше, ніж зрозуміли те саме щодо Дніпропетровщини дніпропетровці, завдяки чому зуміли втриматися на всеукраїнській орбіті серйозно і надовго. Щоб керувати державою, а не реґіоном, треба мислити загальнодержавними категоріями, як у внутрішній, так і в зовнішній політиці. Тим більше, що тимчасовий успіх одного клану зазвичай мобілізує інші, як своєрідну противагу. Починається уважне відстежування всіх кроків «улюбленців долі», аби не проґавити першої ж помилки…

Донецький клан представляє реґіон, що виробляє та експортує левову частку всього українського металу, вугілля, прокату, продукції важкого машинобудування. Ці галузі ані тепер, ані в перспективі не будуть аванґардом економічного поступу та високих технологій. Але нині їхня продукція має попит на світовому ринку – на заході й на сході. Донбас забезпечує дуже великий обсяг валютних...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!