Володимир Ричка
Березень 1999

Дух у просторі

Дух і Літера. – Ч.1–2, 1997; ч.3–4, 1998.

Започаткований Центром європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська Академія» часопис «Дух і Літера» своєрідно акумулює досвід видання однойменної книжкової серії, поєднавши високі галузі гуманітаристики з доступним широкому читацькому загалові стилем викладу й різноманітністю матеріалів. Засадничою функцією видання, мовлячи словами одного з його фундаторів Вадима Скуратівського, є прагнення «поєднати незліченні “морфологічні техніки” сучасної думки – і інтуїцію її загадкового підґрунтя...». Вельми промовистою з цього погляду є й сама назва часопису: як на мене, в ній образно окреслено, даруйте на слові, дискурс логосу, що видобуває ословеснену істину. Дух розгортається у просторі Літер і, як говорив один із літературних героїв Умберто Еко, «якщо випаровується одна літера, розривається нитка, яка повинна з’єднати тебе з вищими сфірот». До цього реґістру належить більшість текстів, уміщених в обох книжках часопису.

Насамперед хотілося б звернути увагу на оприлюднені в них матеріали міждисциплінарного наукового семінару імені Івана Лисяка-Рудницького, який став центром притягання для представників різних галузей знань, трибуною глибоких і плідних дискусій. Редколеґія часопису, опублікувавши матеріали шістьох його засідань («Інтелектуальна свобода в сьогоднішній Україні», «Суспільні ролі інтеліґенції», «Соціальна напруженість в українському суспільстві», «Право та безправ’я сьогодення», «Національна безпека України», «Віра та релігія в сучасній Україні»), має намір робити це й надалі. Було б добре у майбутньому, об’єднавши їх під однією обкладинкою, спробувати видати окремою книгою. Важливо навести дату кожного зібрання, перелік його учасників, а також подати бодай коротке резюме англійською мовою.

Привертає увагу бібліографічний розділ часопису – цікавими рецензіями та оглядами найважливіших видань і публікацій, що з’явилися останнім часом. Схоже, часопис прагне повернути добрі традиції української бібліографії, що їх, приміром, закладав Михайло Грушевський у редаґованому ним журналі «Україна». В усякому разі, серед нашої періодики мені досі не траплялося видання з повнішим – і за обсягом, і за аналітичним змістом – бібліографічним розділом. Маю надію, що редакція й надалі плекатиме його й удосконалюватиме. Можна подумати й про те, щоб запровадити відповідні рубрики та публікувати анотації на видання, що надійшли на адресу редакції.

Левову частку матеріалів, уміщених у часописі, становлять переклади з непублікованих раніше по-українськи творів яскравих мислителів XX століття. В сузір’ї імен – Ігор Шевченко, Сімона Вейль, Блез Паскаль, Олександр Шмеман, Лев Шестов, Роман Шпорлюк, Еманюель Левінас (ч.1–2); Хрістос Яннарас, Георгій Флоровський, Жан Даніелу, Марк Саньолья, Стівен Холмс, Сергій Аверінцев та Юлій Шрейдер (ч.3–4). Слід віддати належне упорядникам: їм не забракло доброго смаку та перекладацької снаги. Залишаючи осторонь дискусійне питання проте, наскільки доступні ці праці широкому читацькому загалові, зауважу, що в будь-якому разі годилось би подавати вихідні дані видання, з якого зроблено переклад, а також бодай коротку передмову до нього та примітки. На жаль, опубліковані в часописі перекладні тексти здебільшого не обтяжені таким апаратом.

Щасливою нагодою безпосередньо познайомити читачів «Духу і Літери» з Полем Рікером скористався один із видавців часопису Костянтин Сігов – у першому-другому числі публікується запис їхньої бесіди. Непересічний філософ, авторитетний дослідник у царині теорії історіописання Поль Рікер посідає помітне місце в інтелектуальній історії останньої третини нашого столітня. З основами його практичної філософії український читач знайомий із книжки «Навколо політики» – 1995 року її надруковано в бібліотеці «Духу і Літери». Однак фундаментальна його праця «Час і розповідання» («Temps et recit», 1983–1985) залишається в Україні маловідомою, тож варто було б...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!