Станіслав Шумлянський
Вересень 2003

Двоє гетьманів та одна реформа

Заяви, які зробили нещодавно ключові особи опозиційних сил, свідчать про те, що суперечності між потенційними кандидатами від демократичної опозиції й справді можуть завадити виробленню узгодженої (з висуванням одного чи кількох кандидатів від опозиції) стратегії. Найважливішим чинником, що може розколоти опозицію, є протистояння двох принципових позицій щодо реформування політичної системи, сформульованих у «доктрині Мороза» та «доктрині Ющенка». Кожна з них містить оцінку сучасного стану суспільства та бажаний сценарій його розвитку (зокрема, внаслідок виборів), а найважливішим у кожній є ставлення до президентових пропозицій про зміни до Конституції та до потреби таких змін узагалі.

Розбіжності між позиціями Віктора Ющенка та Олександра Мороза починаються в питанні про те, чи треба змінювати Конституцію до президентських виборів. Мороз переконаний, що треба. І задля того, щоб запобігти узурпації влади наступником президента Кучми, навіть готовий піти на домовленості як із пропрезидентськими фракціями у парламенті, так і з самим президентом. В етері Радіо «Свобода» 1 серпня цього року Мороз «натякнув» президентові: «Порятунок – у проєкті змін до Конституції, який пропоную я разом зі своїми однодумцями». При цьому він відверто визнав, що за такого розвитку подій чинний президент, який контролює більшість депутатського корпусу, збереже завдяки цьому контроль і над ситуацією в країні.

Саме цей момент і викликає найгострішу реакцію в середовищі «Нашої України». Відповідаючи на запитання кореспондента «України молодої», Ющенко заявив: «...Всі демократи, у тому числі соціялісти Олександра Олександровича Мороза, мають зрозуміти: нинішня влада, аби втриматися на коні, може запропонувати <...> найцинічніші методи задля їх тактичного залучення на свій бік <...>. Потім діючі владці <...> неодмінно переінакшать на свою користь сенс проведеної таким чином політичної реформи» (21.08.03).

Другий пункт незгоди між лідерами «Нашої України» та СПУ – повноваження наступного президента. Віктор Ющенко хоче зберегти їх практично в тому обсязі, який дозволяє чинна Конституція. Олександр Мороз прагне не лише скасувати всі незаконні важелі та органи президентського впливу (такі, як президентська адміністрація), а й послабити інститут президента взагалі й передати частину його повноважень парламентові.

Обидва лідери вважають свою позицію в цих питаннях єдино правильною й для її реалізації здатні домовлятися з президентом або з членами пропрезидентських фракцій. Кумедність ситуації полягає в тому, що співпраця з владою водночас є найсерйознішою підозрою, що ускладнює стосунки двох політиків.

Взаємні підозри та непорозуміння між Морозом та Ющенком, зрозуміло, є рятівними обставинами для кандидата від влади – адже вони уможливлюють його перемогу. Тому президент Кучма та його команда старатимуться посилити між ними напруження. Головна лінія цієї кампанії зрозуміла вже тепер: Ющенкові «пояснюватимуть», що позиція Мороза догматична, а його прагнення посилити парламент перед президентськими виборами призведе до збереження при владі команди теперішнього президента; Морозові «тлумачитимуть» Ющенкову позицію як прагнення необмеженої та неконтрольованої влади, а його гіпотетичну перемогу на виборах – як збереження недемократичного політичного режиму або навіть погіршення становища.

Водночас усе робиться також для того, щоб підтримувати між опозиційними політиками взаємну недовіру: якщо навіть Ющенко переможе, пророчить член фракції СДПУ(о) Нестор Шуфрич, «він ніколи не дотримається домовленостей, які він, можливо, досягне з Морозом, тому що це не дасть йому зробити його оточення» (Радіо «Свобода», 1.08.03).

Але чи насправді «доктрина Ющенка» супротивна «доктрині Мороза», а амбіції лідерів є більшими за їхні здатність знайти компроміс? Уважний аналіз засвідчує якраз протилежне. Що стосується зміни системи влади й приведення її у відповідність до Конституції, то за це висловлювались не лише...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!