Світлана Шліпченко
Квітень 2017

Дилеми й головоломки пам’яті

Чим менше ми переживаємо та сприймаємо пам’ять як те, що перебуває всередині нас самих, тим більше вона розростається й нагромаджується зовні, матеріялізуючись і унаочнюючись у знаках.

П’єр Нора

Камінь дає фальшиве відчуття тривалости, оманливе запевнення у продовженні існування.

Люїс Мамфорд

Недовіра до монумента-пам’ятника як до універсального засобу збереження й підтримки пам’яті — річ не нова, і вона має дуже давнє коріння. Іще Перикл у давніх Афінах говорив, що найкращий пам’ятник — той, що проріс у серці, а не той, який викарбовано з каменю.

Нещодавні конфліктні події довкола результатів конкурсу на спорудження пам’ятника — увіковічення пам’яті Героїв Небесної Сотні у Харкові, вкотре відкрили скриньку Пандори. Адже щоразу, коли йдеться про питання меморіялізації, увіковічення, збереження та підтримки пам’яті, ми потрапляємо у пастку «символічної репрезентації», коли першим (а найчастіше — єдиним) імпульсом-відповіддю є встановлення пам’ятника. Бажано — монументального. Спрацьовує традиційне уявлення про те, що збереження пам’яті — це передовсім пам’ятник, матеріяльний об’єкт, символ, закарбований у камені, — і так, щоб «віднині і навіки». Отже, пам’ятник мав би бути (в буквальному сенсі) втіленою пам’яттю. А як щодо форми втілення?

Для початку пропоную відкрити статтю «монументальність» саме в українському сеґменті Вікіпедії. Там знайдемо весь комплект традиційних і популярних означень, що їх автор (чи автори) вкладає у це поняття і якими досі живиться уявлення про «монумент» (тобто специфічний матеріяльний об’єкт-носій пам’яті, асоційованої з «вічністю») не лише в уяві більшости «звичайних громадян», але й, хоч як це прикро, в уяві наших фахівців.

Перед митцями та архітекторами, відтак, постає дилема: встановити пам’ятник («матеріялізований символ») і перекласти на нього «тягар пам’яті» й відповідальність за її збереження чи знайти (точніше — постійно шукати) способи зберегти і підтримувати пам’ять?

Пам’ятник/монумент — це передовсім «культурна ідея» (за Леві-Стросом), важливий «матеріяльний» елемент «мистецтва пам’яті», що підтверджує (історією чи мітом, що його він репрезентує) походження/коріння спільноти, водночас будучи й ґарантією її збереження від фізичного зникнення та смерти (продовження життя у пам’яті наступних поколінь). Як такий пам’ятник є асимільованою частиною загальнішої концепції історичного і культурного спадку, а також загального масиву культурної пам’яті. Ми вживаємо паралельно, однак розрізняємо — пам’ятник і монумент (а для певних споруд також застосовуємо цілком недвозначну назву — меморіял), що прямо вказує на їхню безпосередню функцію — збереження пам’яті. Власне, після Другої світової війни меморіял мало-помалу приходить на заміну пам’ятникові-монументу, коли йдеться про «архітектурну частину» публічної комеморації. У латинізованій формі це більш очевидно — monumentum походить від латинського moneo, monere — попереджати, нагадувати, навчати, наставляти, вказувати і навіть надихати — отже, його так само пов’язано з пам’яттю. Тож ідеться про здатність через зовнішній вплив (і пам’ятник тут править за мнемонічну позначку) викликати з пам’яті події минулого, визначні або героїчні постаті, вірування й цінності спільноти тощо; йдеться про увічнення цих постатей і подій у пам’яті групи/спільноти та наступних ґенерацій; і, врешті, про формування та формулювання спільного знання про минуле, часом вельми мітологізованого, — тобто говоримо про роль пам’ятників у вибудові структур належности, формуванні відчуття «цивільности» (як належности до міської спільноти) і створенні образу міста як форми соціяльного. Сьогодні меморіяли-пам’ятники є не так носіями-трансляторами інформації і нагадуваннями про особу чи критичні події нашого...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!