Юрко Прохасько
Січень 2014

Еволюції революції

Ці рядки я пишу 20 січня, в мить, яка виставляє чимало з того, що я думав, говорив і писав про нашу революцію раніше, якщо не анахронізмом, то вже в кожному разі певним історичним документом. 19 січня багато змінило. Тепер усе стрімке, мінке і – з нашої скромної людської перспективи принаймні – невизначене. Все ще може поточитися в будь-який бік. У тому числі й найгірший. Все ще може статися що завгодно.

Сьогодні ж пишу похапцем і через силу. Щиро кажучи, не пишеться взагалі. Тому має сенс, мабуть, зосередитися на тому, що в розумінні цих подій не змінилося і не зміниться за будь-якого їх перебігу. Від самого початку мав намір назвати цей допис так, як він і називається. Те, що діялося в міжчасі, не підважило рації такого заголовку, але доповнило його кількома новими перспективами. Подане курсивом – цитати із самого себе до «великого перелому» 16 та 19 січня.

Все, що діється, діється через драматичну неспівмірність двох парадигм, які суцільно розминаються у своїй мові й вимові. У своїй вимовності та промовистості. Іншими словами, стрімкі еволюції відбуваються по один бік, у той час як «ідентичність» протилежного боку полягає суто й затято – просто-таки програмово – у відмові від будь-яких змін, окрім хіба що дедалі репресивнішого, рестриктивнішого, жорстокішого і беззастережнішого захисту статус-кво: узурпації влади і консервування часу. Ось ядро конфлікту, посутнє визначення нашої теперішньої «революційної ситуації». Найяскравіша його ілюстрація – навіть не суцільна глухота владоможців, навіть не силкування будь-якою ціною уникнути справжніх розмов задля правдивого порозуміння, від чого протистояння, яке давно можна було розрядити кількома значущими компромісами, дедалі радикалізується. Символічною верхівкою цього «говоріння одне попри одного» для мене є те, що розповідають, начебто Янукович навіть у мить велетенської і трагічної напруги спробував завоювати довіру перемовника Кличка, змовницьки запропонувавши йому спілкуватися «фєнею», тобто виходячи з засновку, що в такий спосіб йому нарешті вдасться домогтися відкинути риторичне вдавацтво по обидва боки і налагодити щиро автентичну спільну мову, відкрити справжнє обличчя. Другорядно, чи мав цей анекдотичний випадок справді місце. Бо сама можливість такої фантазії вказує не тільки на міру розбіжности прагматик мовлення, але й на «автентичне нерозуміння», яке веде до правдивої неможливости порозумітися.

Так само виглядає на те, що більшість «тітушок» і досі переконані, що майданівці діють за гроші, а спецслужби – що вони діють за інструкціями якихось зовнішніх сил. Ось де найпромовистіші індикації не тільки різночасовости, але й різнобіжности українських еволюцій, ось де велетенське поле для майбутніх еволюцій, якщо маємо намір стати колись справді єдиною політичною спільнотою.

Мені й досі виглядає, що «еволюції революції» є найвдалішим евристично окресленням для зрозуміння того, що відбувається.

В чому полягають ці «еволюції революції»? Вони множинні. Але первинною ідеєю, яка й дала заголовок цьому дописові і яка склалася під враженням від перших двох місяців протестних рухів, до ухвалення «законів диктатури» 16 січня і змін істоти цих рухів ними та реакцією на них викликаною, була ось яка: Це не «класична революція» у давньому сенсі. Ось фраґмент із грудневих міркувань:

Це не є революція в класичному сенсі, адже не відбувається радикальної зміни устрою. Революція наразі відбувається в душах і в головах – революційним є усвідомлення великого перевороту в житті: як має бути, чого ми хочемо.

Революцією є одномоментна велика .зміна буднів. Одночасно відбувається еволюція, вона полягає в тому, що кожен проходить пришвидшений період «дозрівання», кшталтування, досягнення ясности.

Тепер це враження доведеться переглянути і сказати: цілком очевидно, що маємо «класичну революцію», яка два місяці до такої еволюціонувала. Мовлячи в аналітичних...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!