Артур Брацький
Грудень 2009

Европейський контекст українського мовного питання

Кожна сучасна европейська мова має свою історію, власний шлях розвитку і водночас неповторну фонетичну й лексико-граматичну форму.* Така своєрідність, зумовлюючи й підтверджуючи самостійність окремої мови, водночас засвідчує функціонування цієї ж мови в певній мовній групі. А це, своєю чергою, визначає спорідненість деяких мовних процесів та явищ і також існування поряд певних неспоріднених мов, наслідком чого може бути поява конкретного типу запозичень у фонетиці, лексиці й граматиці. Українська мова, незалежно від своєї виняткової історії та окремішньої дороги розвитку, перебуває у певних стосунках зі спорідненими мовами (у тому числі з так званими близькоспорідненими) та генетично чужими (неспорідненими) – в обох випадках із огляду на геополітичне положення та певною мірою у зв’язку з глобалізаційними процесами.

Вочевидь, цих арґументів досить, щоб розглядати українську мову не лише з перспективи її належности до европейського мовного простору, але й із погляду бачення цього простору в контексті процесів, що відбуваються всередині українського мовного ареалу.

Европейський контекст можна розуміти як погляд на загал обраних явищ і процесів у межах української мови ззовні, з боку інших европейських держав, із особливим урахуванням польської перспективи. Своєю чергою, українське мовне питання – це, в загальному розумінні, дискусія щодо форми, стану функціональних різновидів і перспектив розвитку української мови в контексті спроби санкціонування та нинішньої сфери вжитку суржику. Уточнимо, що вживаємо термін суржик на позначення поширеного в Україні явища мовної українсько-російської інтерференції.

Перше коло проблем стосується умов і обставин формування сучасної літературної мови. На мапі Европи українська мова з цього погляду водночас є і типовою, і унікальною. Зазвичай базою для створюваної мовної норми є панівний діялект, тому поєднання полтавсько-київських діялектів із доданням у другій половині XIX століття діялектів галицьких можна вважати підтвердженням цієї тези, однак те, як були закладені підвалини української мови, порівняно з іншими европейськими, або, вужче, слов’янськими, можна назвати революційним.

З огляду на історичні обставини, українська мова формувалася за умов відриву від свого справжнього ґрунту – спадщини княжої доби та сперлася на міцній і надійній структурі колективної пам’яті народу, закодованій в українській усній народній творчості. Для порівняння варто нагадати, що російська мова мала можливості збагачення через запозичення з мови простого народу, мови міщанського прошарку населення, що саме тоді формувався, та писемної спадщини Київської Русі. В контексті обставин формування чи не найкращим прикладом є історія польської мови (сама назва походить від назви племені полян, яке в IX столітті об’єднало польські землі), що розвивалася реґулярно і стабільно від початків існування дотепер лише з коротким періодом занепаду в саську добу.

Щодо динаміки розвитку українську мову можна порівняти з чеською мовою, що її на початку XIX століття знали лише декілька відсотків чехів, отже, процес її відродження справді полягав у творенні нової системи. Однак, порівняно зі стратегією творення української мови, тут помітна суттєва різниця: у чеській мові звернення до діялектів було лише елементом набагато ширшого спектру дій. Народною мовою була збагачена мова пам’яток чеської писемности XVI століття (насамперед «Кралицька Біблія»), а на цю структуру накладено лексично-граматичні запозичення з польської та російської мов.

Із погляду усталеної або наявної стратегії розвитку, українській мові в мікромасштабі відповідає кашубська мова, яка є мовою нащадків поморян, корінних мешканців північних кордонів слов’янських земель....

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!