Микола Рябчук
Серпень 2015

Картографування Майдану

Дейвід Марплз, знаний канадський дослідник сучасних України та Білорусі, і його молодший колеґа з Албертського університету Фредерик Мілз уклали книжку з дванадцяти нарисів, присвячених різним аспектам недавніх українських подій, під назвою «Український Евромайдан. Аналіз громадянської революції».1 Тематику нарисів визначали, судячи з усього, не упорядники, а самі автори, тож збірка не відзначається монографічною цілісністю ані не претендує на синтетичне осмислення описуваних подій. Хоча деякі тексти, насамперед «Бойовики, організована злочинність та російський і евразійський націоналізми: випадок України» Тараса Кузя та «Медійне рамкування, репрезентації і вплив на громадську думку» Марти Дичок мають виразний монографічний потенціял, тож трохи шкода, що у запропонованому форматі колективного збірника ці надзвичайно обширні й цікаві теми окреслено лише побіжно. Тарас Кузьо зосереджується головною мірою на тому, як криміналізований донецький клан узурпував владу, натомість «націоналістичній» проблематиці він присвячує порівняно мало уваги. А Марта Дичок, докладно представивши медійну ситуацію часів Майдану, так і не встигає заглибитись у проблему впливу медій на громадську думку, заявлену в другій частині заголовка.

Мозаїчний формат книжки виявився найсприятливішим для коротких розвідок (case studies), сфокусованих на специфічних темах, як, наприклад, «Цифрове громадянське суспільство: Евромайдан, українська діяспора та соціяльні медії» Світлани Красинської — опис трьох медійних ініціятив закордонних українців, які мали на меті доносити об’єктивну інформацію про Майдан чужоземцям; чи, скажімо, «Білорусь і Евромайдан: Лукашенкова реакція» Уладзіміра Падгола та  Дейвіда Марплза — добротний аналіз амбівалентної, відверто опортуністичної реакції білоруського президента на українські події. Так само й стаття Фредерика Мілза «Розуміння Евромайдану: погляд із Кремля» не надто відкривавча для більшости українців, добре знайомих із досліджуваним «поглядом», проте зовсім не зайва для зацікавлених і не до кінця спантеличених московською пропаґандою іноземців.

На особливу увагу заслуговують три статті молодих українських дослідниць, які ґрунтуються головною мірою на первинних джерелах, себто на «польових дослідженнях » Евромайдану у грудні 2013-го — лютому 2014 року, що їх вони провели особисто. Це «Ґендер і націоналізм на Майдані» Олесі Хромейчук, «Поза площею: реальні і символічні ландшафти Евромайдану» Наталі Отріщенко та «Голоси опору і надії: про мотивації та сподівання евромайданівців » Анни Чеботарьової. До цієї ж групи прилягає і цікавий нарис Вільяма Риша «Еврореволюція: вуличні спостереження історика » та ширше закроєна розвідка Ольги Онух «Майдан минулий і теперішній: ...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!