Алєксандер Смоляр
Червень 2013

Керманичі для посткомуністичного переходу

Перехід до демократії, верховенства права та ринкової економіки вимагає справді чіткого усвідомлення мети скерованости і рішучого лідерства. Але в реальному світі у посткомуністичній Европі тяжко знайти сильних лідерів. Найвідоміший лідер у реґіоні, Вацлав Гавел, безперечно, не був сильним лідером у жодному із можливих сенсів. Лєх Валенса був сильним лідером і відіграв дуже важливу роль як очільник «Солідарности» аж до історичних змін 1989 року. Як президента в 1990-х його вже більш чи менш забули.

Тадеуш Мазовєцький, прем’єр-міністр під час найдраматичніших змін у Польщі, зробив важливий внесок у процес транформації, проте не думаю, що хтось може назвати його сильним, рішучим лідером. Радикальні зміни запроваджували технократи й інтелектуальні еліти, яким не конче були притаманні лідерські якості. Власне, ці еліти доволі часто було відірвано від населення (якот Бальцеровіча в Польщі чи Ґайдара в Росії). А ті керівники в реґіоні, які мали якості справжніх лідерів, не обов’язково були демократами: згадати бодай Мілошевіча в Сербії, Туджмана в Хорватії або Мечіара у Словаччині. Як пояснити цей парадокс? Відповідь, гадаю, слід шукати у природі змін та у становищі посткомуністичних суспільств.

Східно- та центральноевропейські революції спричинили істотний перерозподіл втрат і здобутків, колючок і троянд перехідного періоду. Новопосталі демократичні еліти загалом пропонували суспільству відкинути більш чи менш примарну рівність економічного статусу, а також деякі із «соціяльних ґарантій», що їх усім громадянам забезпечував комунізм. Натомість вони пропонували національну незалежність, громадянські та політичні права, а також обіцяли ґарантію майбутнього добробуту в ефективній економіці західного типу.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!