Всеволод Речицький
Лютий 2014

Конституція свободи: Проєкт нової Конституції України

Стаття 32.

1. Кожен має право на доступ до офіційних документів та іншої інформації про діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Здійснення цього права передбачає можливість подання інформаційного запиту або одержання інформації в інший спосіб – на вибір запитувача.

2. Органи державної влади і місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов’язані надавати належні їм відомості за інформаційними запитами, регулярно оприлюднювати інформацію про свою діяльність.

3. Здійснення цього права, оскільки воно пов’язане з обов’язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню інформації з обмеженим доступом або для підтримання безсторонності суду за умови, якщо шкода від оприлюднення запитуваної інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Стаття 32 проекту Конституції є новелою українського конституційного законодавства. Вона закріплює право фізичних та юридичних осіб на доступ до інформації про діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування. Право на доступ до офіційної інформації існує в світі давно й сьогодні передбачається законодавством більш як сімдесяти країн світу. Це право є традиційним елементом конституційного законодавства в країнах ліберальної демократії. В США праву на доступ до інформації присвячені закони «Про свободу інформації» (1966 р.), «Про конфіденційність» (1974 р.) та «Про уряд в сонячному світлі» (1976 р.). В Західній Європі право громадян на доступ до офіційної інформації було закріплено вперше законодавством Швеції ще у XVIII-му столітті. В Україні це право передбачається Законом «Про інформацію» (1992 р.), який за багатьма своїми параметрами не відповідає європейським вимогам. Відомо, що Міністерство юстиції України працює над новою версією цього нормативного акту.

Кожен має право на доступ до урядових документів та баз даних, які його стосуються, – говорить частина третя статті 51 Конституції Польщі (1997). А стаття 39 Конституції Бразилії (1988) говорить про те, що виконавча, законодавча та судова гілки влади зобов’язані щорічно оприлюднювати розміри грошових виплат та інших винагород для всіх державних посадових осіб, що працюють в країні. У свою чергу,

стаття 32 Конституції ПАР (1986) передбачає право кожного на доступ до будь-якої інформації, що нею володіє держава. Крім того, частина друга статті 72 Конституції ПАР забороняє видаляти публіку та журналістів із засідань місцевих виконавчих органів, «якщо для цього немає підстав у відкритому демократичному суспільстві». Нині в Україні право на доступ до публічної інформації передбачається окремим законом, однак про нього спеціально не згадується в тексті її Основного Закону.

Запропонована в статті 32 проекту Конституції редакція права на доступ до офіційної та іншої інформації є продуктом вітчизняних наукових досліджень. Зокрема, в неї використано правову модель, розроблену українським науковцем О.Нестеренко.

Стаття 33.

1. Громадяни України мають право вступати до політичних партій, рухів та інших громадських об’єднань для здійснення і захисту своїх або належних іншим особам прав і свобод, задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших законних інтересів, за винятком обмежень, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки або громадського порядку, охорони здоров’я населення, захисту прав і свобод інших осіб.

2. Право вступати до громадських об’єднань, за винятком політичних партій і рухів, належить кожному.

3. Ніхто не може бути обмежений у своїх правах і свободах за належність чи неналежність до політичних партій, рухів чи інших громадських об’єднань.

4. Ніхто не може бути примушений до вступу в партії, рухи чи інші громадські об’єднання.

Редакція записаної в статті 33 проекту Конституції норми приведена у відповідність до статті 8 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права 1966 р., статті 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., статті ІІ-72 Хартії засадничих прав Союзу (проекту Договору про конституцію для Європи 2005 р.).

Слід підкреслити, що частина перша статті 33 дозволяє громадянам вступати до громадських об’єднань з метою здійснення і захисту не лише своїх власних, але й належних іншим особам прав, свобод і законних інтересів. Такий підхід є принципово важливою юридичною гарантією діяльності громадських правозахисних організацій в Україні.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!