Анджей Корашевський
Квітень 2000

Між заможністю та бідністю

David S. Landes, The Wealth and Poverty of Nations: Why some are so rich and some so poor. New York: W.W. Norton, 1998.

Релігія є частиною культури, може, навіть найголовнішою частиною культури, яка формує спосіб нашого мислення і всю систему моральних почуттів. Невіруючі, а чи просто антиклерикали, подеколи думають, що ця важливість релігії у нашому житті їх не заторкує, та це оманливе враження. Ми є спадкоємцями ментальності, сформованої у тривалому історичному процесі, незалежно від того, чи належимо до традиціоналістів, чи до бунтівників. Теоретично всі ми усвідомлюємо, що релігії бували початком та фундаментом нових цивілізацій, і ці ж релігії ставали каменем на шиї, унеможливлюючи порозуміння та пристосовування до нових умов у зміненому світі. На практиці зазвичай відносимо це знання до далекої історії, у глибокому переконанні, що воно мало стосується сучасності. Знаємо, що арабський світ утратив свою динамічність і сприйнятливість на зламі XIII–XIV століть і донині її не повернув. Китай століттями черпав натхнення з творів Конфуція, щоб застрягнути нарешті у самовпевненому переконанні, мовляв, світ нічого не може йому запропонувати. Чим ортодоксальніша гілка християнства, тим більше бідних, що покладаються на милосердя боже. Всі православні країни сьогодні відсталіші, ніж країни католицькі, а країни з католицькою традицією, хекаючи, відробляють заборгованість країнам протестантським. Шукаючи джерел багатства націй, Адам Сміт на першому місці називав вільний обмін товарів і послуг. У цей самий час у Польщі велетенська більшість політичних і релігійних еліт трактувала такі ідеї як єресь, образливу для Бога. Позаяк Бог мовчить, тлумачення того, що Його ображає, беруть на себе смертні.

Питання Адама Сміта про джерела багатства націй залишається в силі. Два роки тому у Сполучених Штатах з’явилася книжка одного з найкращих сучасних істориків економіки Дейвіда Лендса під прикметною назвою «Добробут і злидні націй: чому одні багатіють, інші занепадають?». Протягом кількох місяців ця книжка мала кілька перевидань і численні передруки та переклали в інших країнах. Лендс не має однієї відповіді на питання про джерела багатства одних і причини бідності інших націй. Надзвичайно барвисто описує він економічну історію світу, показуючи, яка незліченна кількість чинників (і випадків) є визначальною для долі націй. Але насамперед він є учнем Адама Сміта і Макса Вебера. Саме культура, чи радше сформована релігійною традицією ментальність, вирішально впливає на здатність долати новопосталі проблеми чи навпаки, залишатися в зачарованому колі бідності, скривдженості, невдалих повстань, революцій і диктатур.

Увага автора зосереджується передусім на естафетній паличці лідерів і на долі тих, кому винагородою є сама тільки мартирологів. В багатьох випадках учорашні лідери опиняються у хвості колони бігунів. Китайці дотепер тішаться тим, що багато винаходів, які стали наріжним каменем поступу Європи, запозичено від них. Проблема, однак, у тому, що коли християнська цивілізація висувала людей, які цікавилися новаціями й шукали нові застосування різним винаходам, китайська цивілізація сформувала тип людини, переконаної у власній досконалості, певної, що решта світу є варварами, від яких слід відмежуватися. Перші португальські місіонери, прибувши до Китаю, привезли з собою годинник, епохальний винахід, який відкривав шлях науці, новим формам механізації, новому суспільному ладові. Годинник зацікавив навіть китайців, але позаяк суперечка точилася про те, атрибути чийого розуму мають більшу божественну силу (а єзуїти не приховували, що годинник та інші винаходи є доказом європейської вищості й повинні служити арґументом на користь переходу у правдиву віру), китайці зрозуміли натяк і задля принципу разом із водою вихлюпнули дитину.

На думку Лендса, наперед колони бігунів Європу виштовхнуло те, що було винайдено винахід. І тут знову покликається на Сміта: умовою попиту на інновації був перехід до товарної...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!