Ірина Мацевко
Листопад 2008

Міжнародна конференція «Міська єврейська спадщина й історія Центрально-Східної Европи»

29–31 жовтня 2008 року в Центрі міської історії Центрально-Східної Европи у Львові відбулася міжнародна конференція «Міська єврейська спадщина й історія Центрально-Східної Европи». Вибір проблематики конференції не був випадковий. Багатогранна матеріяльна та культурна спадщина єврейської цивілізації в Центрально-Східній Европі, майже знищена під час Голокосту, у повоєнний період опинилася в цілковитому занепаді. Внаслідок розпаду Радянського Союзу та лібералізації суспільно-політичного життя розпочався процес відкриття, повернення й відновлення пам’яті про єврейську спадщину Центрально-Східної Европи. Реґенерація та ревіталізація єврейських історичних дільниць цього реґіону стала в останнє десятиліття предметом особливого зацікавлення науковців. Ця тема містить складні аспекти теорії та практики: зв’язок між минулим, пам’яттю й історією, проблему реальности, автентичности й віртуальности, міське планування й економічні аспекти відновлення історичної спадщини тощо. Надзвичайно важливим є питання простору. Його символічні значення та практичне використання загалом вимагають контекстуалізації в рамках єврейської історії в Центрально-Східній Европі.

Знаковим є те, що конференція, присвячена єврейській спадщині, відбулась у Львові, колишній столиці габсбурзької Галичини, важливому урбаністичному центрі міжвоєнної Польщі, місті, яке свого часу відігравало важливу роль у єврейському міському житті в Центрально-Східній Европі.

На декілька днів Центр міської історії став місцем зустрічі науковців, представників різних напрямків із різних країн. До Львова з’їхалися одні з найкращих фахівців із єврейської проблематики з України, решти Европи та США.

Конференція розпочалася відкриттям виставки «Львів виходить у світ», створеної за підтримки Федерального фонду культури Німеччини. Матеріяли для неї Центрові міської історії люб’язно надала берлінська Фундація «Neue Synagoge – Centrum Judaicum», яка упродовж зими–весни 2007 року експонувала їх у рамках виставки «Wo ist Lemberg?» («Де є Львів?»), що відбувалася в історичних приміщеннях колишньої синагоги на Оранієнштрасе в Берліні.

Виставка складається з дванадцяти сюжетних композицій: вокзал, кав’ярні, конфесії, синагоги, театри, університет, медицина, книжковий базар, друкарні, група «Артес», «Polskie radio Lwów», каплиця Боїмів. Із їхньою допомогою показано мистецькі та наукові здобутки, що виникли у співпраці людей різних національностей, мов та релігій у Львові перед 1939 роком. Це виставка про місто, в якому перехрещувалися культури, мови та релігії Сходу й Заходу, в якому будували життя польська, єврейська, українська, вірменська й німецька громади. Цього міста вже немає. Війни і насильство зруйнували культурне розмаїття Львова. Єврейське населення загинуло від рук нацистів, польських мешканців примусово виселила радянська влада після Другої світової війни, але пам’ять про це місто залишилася в будинках, вулицях, текстах та історіях. Сьогодні мешканці й гості Львова знову відкривають для себе минуле, й ця виставка покликана стати внеском до такого відкриття, об’єднуючи незнане, забуте й витерте з відомим і знаним.

Експозицію представлено українською, польською й англійською мовами. Виставка триватиме до кінця березня 2009 року.

Конференція складалася з п’яти тематичних панелей. Інавґураційну промову виголосила відома американська письменниця, авторка книжки «Подорож місцями єврейської спадщини: Путівник Східною Европою» Рут Елен Ґрубер. Розповідаючи про досвід ревіталізації єврейської спадщини в Европі, письменниця оперувала термінами «уявного» та «реального» єврейського простору, маючи на увазі те, що єврейськими студіями в сучасній Европі займаються здебільшого неєвреї, які, вивчаючи єврейську спадщину, долучаючись і проникаючи в цей реальний простір, витворюють його уявний відповідник.

На першій панелі учасники конференції обговорювали причини занепаду єврейської спадщини та необхідність її ревіталізації. В цій панелі Омер Бартов (Університет Брауна, Провіденс), Леонід Фінберг (Центр юдаїки Національного університету «Києво-Могилянська академія»), Пьотр Пілюк (Соціяльно-культурна асоціяція євреїв Польщі, Варшава) та Хаїм Ґертнер (директор архіву Яд Вашему) представили сучасний стан єврейських пам’яток у Центрально-Східному реґіоні й розповіли про спроби збирання та опрацювання єврейської матеріяльної та духовної спадщини в сучасній Україні. Під час дискусії її модератор Вероніка Вендлянд (Ляйпцизький університет) висловила думку про те, що західним історикам слід відійти від стереотипів про український антисемітизм і, взявши до уваги колективну травму українців, проаналізувати причини їхнього «мовчання» про причетності до вбивств євреїв під час Другої світової війни. Дискутант також наголосила на тих змінах, які відбулися в українській історіографії останніми роками: а саме на тенденції переходу від написання «української історії» України до історії України.

Цього ж дня Сергій Терещенко зробив презентацію одного з проєктів Центру міської історії «Інтерактивний Львів». Цей проєкт інтерактивної карти Львова працівники Центру створили, маючи на меті показати життя міста в історичній перспективі. На цю карту нанесено сучасні об’єкти Львова, але, на відміну від інших інтернет-сторінок міст, мала показує вплив історії на сучасний стан Львова: його вигляд, функції та соціокультурну систему. (Детальніше про проєкт можна прочитати на сторінці Центру міської історії http://www.lvivcenter. У рамках цього проєкту представлено міні-проєкти: «Пам’ятники Львова», «Львівські вулиці», «Довкола Староєврейської». З міні-проєкту «Пам’ятники Львова» було показано пам’ятник жертвам львівського ґета, з проєкту «Львівські вулиці» (експерт проєкту – Ігор Мельник) – вулицю Староєврейську, площу Коліївщини й інші вулички, на яких колись жили євреї, з міні-проєкту «Львівські цвинтарі» – старі єврейські кіркути й нове єврейське кладовище, з міні-проєкту «Довкола Староєврейської» (експерт – Оксана Бойко) – сакральні об’єкти єврейських дільниць і каталог мезуз.

Після обіду учасники конференції мали можливість відвідати залишки синагоги Золота Роза / Турей Захав. Про історію цієї споруди, сучасні розкопи та плани щодо відбудування синагоги розповідали учасникам конференції Юрій Лукомський, науковий працівник відділу археології Інституту українознавства ім. Крип’якевича, який проводив розкопи залишків синагоги, та доктор Сергій Кравцов, який досліджує архітектуру та історію цієї синагоги.

Ця екскурсія була тематично пов’язана з другою панеллю конференції. У доповідях Сергія Кравцова (Університет юдаїки, Єрусалим), Рудольфа Кляйна (Університет св. Штефана, Будапешт), Томаса Губки (Університет Вісконсин-Мілвокі) йшлося про архітектуру та мистецько-історичні аспекти матеріяльної єврейської спадщини. Боб Мартене (Віденський технічний університет) розповів про можливості цифрового відображення синагог на прикладі Відня.

Третя панель стосувалася питань міської ревіталізації єврейської пам’яті. Основним питанням, яке ставили доповідачі цієї панелі Самуел Ґрубер (Сиракузький університет, Нью-Йорк) та Анна Ліпгардт (Університет Констанци), є те, чи можуть колишні центри єврейської культури, як-от Львів і Вільнюс, відродити і зберегти цю спадщину. В рамках цієї панелі соціолог Наталія Зайцева-Чіпак представила результати соціологічного опитування «Ставлення сучасних львів’ян до єврейської спадщини Львова», що його провів Український центр вивчення громадської думки «Соцінформ» на замовлення Центру міської історії.

Четверта панель конференції була присвячена історичній пам’яті про євреїв. На прикладах окремих міст Центрально-Східної Европи різних історичних періодів доповідачі Шелі Саламенскі (Каліфорнійський університет), Петер Ф. Н. Герц (Університет прикладних наук, Еслінґен), Дельфін Бехтель (Паризький університет IV) показали можливості маніпулювання, містифікації, затирання, а також реконструювання історичної пам’яті.

Учасниками останньої панелі були фахівці музейної справи та працівники єврейських музеїв Барбара Кіршенблат-Ґімблет (Нью-Йоркський університет, керівник експозиції Музею історії польських євреїв), Сабіне Офе (Бременський університет), Феліцитас Гайман-Єлінек (Єврейський музей у Відні), Цилі Куґельман (Єврейський музей у Берліні). Вони поділилися досвідом роботи цих наукових інституцій і роздумували над питанням, як зробити єврейські музеї не тільки привабливими для глядача, а й емоційно змістовними. Директор Музею історії релігії у Львові Зоряна Білик і Максим Мартин, заввідділу юдаїки, представили проєкт створення єврейського музею у Львові на вулиці Староєврейській. Ця панель дала можливість фахівцям музейної справи та єврейської проблематики спільно обговорити ідею єврейського музею у Львові, висловити зауваги, застереження і поради щодо проєкту.

Плідною була і завершальна дискусія конференції. В контексті дебатів щодо відродження та збереження єврейської спадщини у Львові особливо жваво обговорювали сучасний стан синагоги Золота Роза. Це питання викликало чимало емоцій і різних, подекуди протилежних позицій: від твердження про необхідність повної відбудови споруди до консервації залишків синагоги.

Наостанок варто зазначити, що Центр міської історії Центрально-Східної Европи планує щороку проводити принаймні одну міжнародну конференцію. Вже в червні 2009 року в Центрі відбудеться чергова міжнародна конференція на тему: «Секс у містах: проституція, сексуальне рабство і сексуальні меншини в Центрально-Східній Европі». Співорганізатором конференції є Інститут австрійських і центральноевропейських студій ім. Вірта при Університеті Алберти (Едмонтон, Канада).

Ірина Мацевко, Центр міської історії Центрально-Східної Европи

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!