Ірина Шувалова
Серпень 2010

Можливість неможливого: лабораторна робота Жозе Сарамаґу

Жозе Сарамаґо, Євангелія від Ісуса Христа. З португальської переклав Віктор Шовкун. Харків: Фоліо, 2010

Перший український переклад нобеленосного португальця, за примхою долі, побачив світ лише кілька місяців перед тим, як Жозе Сарамаґу відійшов у небуття (його не стало 18 червня). Своїми романами-притчами письменник щоразу викликав захват мільйонів читачів із різних континентів – і до нестями обурював католицьку громаду. Тим часом сам автор казав: «Я пишу так добре, як тільки можу. Проте коли люди твердять, що, мовляв, котрась із моїх книг змінила їхнє життя – я їм не вірю, це явище тимчасове. Що ж до смерти – найгірше в ній те, що ось ти був – а ось тебе більше немає».

У пошуках справжнього Сарамаґу

Безперечно, письменник, що розпочав свій шлях у велику літературу, сягнувши понад п’ятдесятирічного віку, у здійсненні своїх творчих експериментів навряд чи нагадуватиме школяра, який для розваги чаклує над пробірками. Сарамаґу завжди відчутно стриманий і дещо відсторонений – навіть тоді, коли за велінням його пера всенький Іберійський півострів відколюється від материка й вирушає у плавання (роман «Камінний пліт»), або ж цілий народ виявляється тимчасово позбавленим найлячнішого з лих і водночас найбільшого з-поміж благ – умирання («Смерть із перервами»). Однак за стриманістю стилю у творах Жозе Сарамаґу завжди прозирає пристрасть – на кшталт тієї, що властива скрупульозному науковцеві, який працює над вивершенням непростого, але важливого досліду. Літературна робота португальського письменника – це робота лабораторна: персонажів своїх книжок він безжально вміщує в неймовірні системи координат, із холодною прискіпливістю науковця досліджує їхні взаємодії... Та зрештою примудряється вивершити експеримент так, що реаґенти-персонажі у розчині химерного авторського світу видаються нам чи не людянішими за тих істот, що їх ми, скажімо, щоранку зустрічаємо в маршрутках дорогою на роботу.

Хтось із критиків зауважив, що письменник провадить свої оповіді «голосом португальського селянина, що знає все – і воднораз не знає нічого». Проте коли йдеться про голос Сарамаґу, часом важко сказати, чи ми справді чуємо, власне, його – а чи когось із тих ходульних альтер-еґо письменника, що їх спільними зусиллями спродукували преса, чутки та поверхневі критики. Ось вам Сарамаґу-комуніст, у чиїх романах годиться вбачати критику капіталістичного ладу (американські інтерв’юери особливо охоче смакують цю подробицю, користаючися з того, що письменник не оминає нагоди висловити свої політичні погляди). Ось Сарамаґу-атеїст, що зображує Бога кровожерливою потворою та вдається до докладних описів сцен злягання біблійних персонажів. Популярний і Сарамаґу-селянин. Хай яких інтелектуальних вершин він сягнув відтоді, як закінчив осоружну технічну школу за фахом «механік», усе одно журналісти, здається, ніколи не перестануть дивуватися – як це хлопець із простої родини спромігся отак ефектно «вийти в люди».

Однак за безліччю рукотворних Сарамаґу (мовляв, обирайте, панове – який вам більше до смаку) є й Сарамаґу справжній – хтозна, кращий чи гірший, однак безперечно складніший і загадковіший за будь-який із його розтиражованих образів. Єдиний доступний нині для нас спосіб бодай краєчком ока поглянути на письменника, яким він справді був, – це вчитатися в його книжки, що їх він за три десятиріччя плідної творчої роботи створив зо півтора десятка. А розпочати розмову варто з «Євангелії від Ісуса Христа» – чи не найконтроверзійнішого роману Сарамаґу, що нині прийшов до українського читача в перекладі Віктора Шовкуна.

Тягар доброї вістки

Жозе Сарамаґу прочиняє нам двері до універсуму, де Бог жадає влади, Диявол спроможний на співчуття – й обидва вони чимось невловно подібні один на одного.

На перший погляд видається, що світові, де відбувається дія роману, автор задав дуже чітку систему часових і просторових координат. Місце – давнє Юдейське царство, підкорене...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!