Лютий 2017

Народна книга із живою фольклорною традицією: відбулася презентація «Записок о Южной Руси» Пантелеймона Куліша

Особистості творять історію, а внесок окремих персон у світову культурну спадщину може змінювати епохи. Це, безумовно, і про постать письменника, фольклориста, етнографа, перекладача Пантелеймона Куліша (1819-1897) та його значний творчий спадок. 14 лютого цього року, у 120-ті роковини від дня смерті Пантелеймона Куліша, Національний музей літератури України спільно із «Критикою» провели презентацію двотомного видання «Записки о Южной Руси», яке упорядкував доктор філологічних наук, професор катедри української фольклористики ЛНУ ім. Франка Василь Івашків.

На початку заходу вступне слово сказала генеральна директорка музею Галина Сорока, а співачка Надія Боянівська заспівала дві пісні із Кулішевої збірки «По посадочку походжаю» і «Ой зійди, зійди ти, зіронько вечірня».

Модерував захід кандидат філологічних наук, науковий редактор видання Олесь Федорук. За словами пана Федорука, «Записки о Южной Руси» — це не тільки чудова фольклористика, а й пам'ятка мовознавства, бо тут вперше застосовано т.зв. «кулішівку» — першу фонетичну абетку, яка лежить в основі сучасного українського правопису. «У це видання вкладено багато праці, оскільки його підготовка — це не тільки зібрати та видати текст, а і його осмислити та опрацювати на всіх рівнях (дуже важка текстологічна праця), а також і прокоментувати належним чином. Саме коментування — це суттєво заглибитися у текст та пояснити його так, щоб він став доступним читачеві», — зазначив Олесь Федорук. За словами наукового редактора двотомника, зважаючи на величезну кількість Кулішевих праць, робота над академічним багатотомним виданням його доробку триває: це і томи перекладу Біблії, Шекспіра, том літературознавства та фольклористики, драматургії, поезії та ін. Також Олесь Федорук впевнено зауважив, що «Куліш — це неймовірно різнопланова постать, через яку пізнаються явища XIX століття».

Зліва направо: Олена Івановська, Василь Івашків, Станіслав Росовецький, Олесь Федорук

Упорядник видання Василь Івашків спочатку нагадав, що, за словами Івана Франка, першим справжнім національним письменником є саме Куліш. У цьому випадку академічне видання «Записок» — важливий елемент кулішезнавства. «Пантелеймон Куліш — чудовий фольклорист. “Записки” — лише частина його праці в цьому напрямку, адже зібрана ним фольклористика заслуговує на окремий том», — каже упорядник видання. Окремо Василь Івашків розповів і про попередні видання цього збірника і про те, чим саме прикметне нинішнє академічне видання, здійснене «Критикою», а також про методи фольклорних досліджень Пантелеймона Куліша.

«“Записки” — це зразок нетрадиційної новаторської фольклористики порівняно, наприклад, із виданнями, які готувалися до нього іншими фольклористами. Втім, Куліш спробував зробити не просто збірник, а народну книгу, яка б продемонструвала живе існування фольклорної, народної традиції. Тобто йому хотілося показати, що є не просто така чи інша дума, пісня чи легенда, а є й люди, які співають пісню, виконують цю думу, розповідають легенду. Саме присутність в її змісті народних оповідачів та співців — це, думаю, одна із засадничих речей, які Куліш вклав у “Записки о Южной Руси”. Бо до Куліша ніхто не писав про кобзарів. А саме такі народні співці і є, як на мене, головними авторами цієї книги», — розповів Василь Івашків.

Водночас упорядник видання окремо нагадав, що у творчій спадщині Куліша є низка історичних праць, які ще потребують сучасного опрацювання та їх відкриття для себе поколіннями українців.

Розповідаючи про місце праць Куліша серед праць інших фольклористів, доктор філологічних наук, професор катедри фольклористики КНУ ім. Шевченка Станіслав Росовецький зазначив, що «Записки о Южной Руси» — це видання і про фольклор, і про самого Куліша. Справа в тому, що Куліш дозволяв собі редагувати фольклорні тексти, які збирав. І, як вважає пан Росовецький, це траплялося тому, що Куліш вважав себе частиною народу, творчість якого опрацьовував. «Куліш вважав, що кобзар — це такий же письменник, а письменник — той же кобзар. Вони лише працюють на різних рівнях культури та освіти», — зазначив науковець. Була у Куліша, за словами Станіслава Росовецького, і своя манера збору фольклорного матеріялу.

Про власні професійні враження від видання «Записок о Южной Руси» розповіли і докторка філологічних наук, фольклористка Олена Івановська та кандидатка філологічних наук, літературознавиця Світлана Задорожна. За словами пані Івановської, «Записки о Южной Руси» Куліша допомагають краще збагнути культуру українського народу. При цьому вона відзначила, що надзвичайно важливою є актуалізація пам'яті про постать Куліша, адже її вплив простежується у працях багатьох творчих особистостей того часу. У свою чергу, Світлана Задорожна наголосила, що на прикладі Куліша ми добре бачимо, чого особистість може досягнути завдяки самоосвіті.

Подія у Facebook.

Ви також можете переглянути фото з події на нашій Facebook-сторінці та слухати авдіоподкаст у відповідному розділі на нашому сайті. Підготувала Оксана Купер.

Читайте також: «Критика» видала «Записки о Южной Руси» Пантелеймона Куліша

На Книжковому Арсеналі обговорили стан видання української класики

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!