Микола Рябчук, Олександр Мотиль, Володимир Кулик
Листопад 2009

Обирання післяминулого

Післявиборне опитування «Критики» (лютий–квітень 2010 року)

Невдовзі після інавґурації обраного в лютому 2010 року президента Януковича редакція часопису «Критика» запропонувала членам його редколеґії – політологам Володимирові Кулику, Олександрові Мотилю та Миколі Рябчуку – прокоментувати результати виборів, поміркувати про перспективи України за нового режиму й окреслити «порядок денний» на ближчий час для (націонал-)демократичної громадськости. Експертам було поставлено три запитання: 

1. Ваша загальна оцінка результатів виборів: чи загрожують вони Україні суттєвим, системним «відкатом», втратою чи зменшенням суверенности, демократії тощо?

2. Ваша оцінка післявиборної поведінки головних політичних гравців.

3. Як за нових політичних обставин має поводитися демократично налаштована громадськість? Як ставитися до влади, до опозиції? Що є найголовнішим у нинішньому «порядку денному» українських демократів?

З певних причин вихід числа з цими коментарями затримався на тривалий час, протягом якого в політичному житті сталися події, що їх кілька місяців раніше достеменно ніхто не міг передбачити: формування на позаконституційних засадах нової парламентської коаліції та призначення нею уряду із сумнівною леґітимністю, підписання «харківського пакту», що залишив Чорноморський флот Росії у Севастополі аж до 2042 року, тощо, в ґрунті речі пропоновані коментарі не застаріли, а висновки критиківських авторів як щодо закономірностей розвитку українського суспільства, котрі спричинили виникнення нової політичної реальности, так і щодо завдань, котрі відтак постали перед громадськістю, лишаються цілком чинними й за теперішніх обставин. Саме тому редакція вирішила умістити це опитування в числі, яке виходить друком наприкінці квітня, замість лютого. За свого роду підсумок до цих коментарів править допис головного редактора «Критики» проф. Григорія Грабовича, який коментує деякі причини, що уможливили засадничу зміну політичної орієнтації України.

Микола Рябчук

1. Існує поширена і, як на мене, доволі хибна й небезпечна думка, що режим Януковича буде таким собі різновидом кучмізму, Kuchma-lite, – саме так окреслив це один західний політолог за аналогією до Kravchuk-lite на позначення квазидемократичного і дисфункціонального Ющенкового правління. Свого часу українці, зокрема галичани, потрапили у подібну пастку хибної історичної аналогії, вважаючи, що німецький режим Гітлера буде чимось подібним до німецького/австрійського режиму Франца Йосифа.

Більшість сьогоднішніх експертів, схоже, щиро вважає, що у міжнародній політиці Янукович продовжуватиме сумнозвісну кучмівську «багатовекторність», а у внутрішній – у подібний спосіб провадитиме політику «моментократії», тобто опортуністично маніпулюватиме різними кланами, групами та інтересами, реалізуючи насамперед інтереси власні та найближчого оточення.

Ці передбачення видаються мені помилковими з двох причин. Насамперед, не стало тих ідеальних можливостей для маніпуляцій, що мав Леонід Кучма. Успішно окупувавши псевдоцентристську нішу і з неї подаючи себе як поміркованого політика, правдивого миротворця, що зрівноважує інтереси сходу і заходу, комуністів і націоналістів, проросійських і проевропейських радикалів, він ефективно марґіналізував своїх опонентів – і лівих, і правих, виштовхуючи їх у сферу політичної девіяції та ідеологічної обсесії, виповнюючи натомість панівний дискурс своїм буцімто позаідеологічним, прагматичним «центризмом».

Янукович, навіть якби хотів, такої стратегії реалізувати не зможе, бо після Помаранчевої революції, а почасти і внаслідок неї, український політико-ідеологічний простір істотно поляризувався, а відтак можливостей витворити й посісти реальну або фіктивну центристську нішу суттєво поменшало. Власне, поляризація цього простору розпочалася ще десятиліття тому у зв’язку з поступовою «приватизацією» і лівого, і правого (...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!