Богдан Клід
Квітень 2011

Подорож у Павлокому

Професор Петро Потічний біля школи в Павлокомі (1990).

Переклав з англійської за рукописом Остап Кінь.

 

Село Павлокома, розташоване у південно-східній Польщі, на берегах Сяну, за сорок кілометрів на захід від Перемишля, нині є гомогенним етнічно польським селом. Однак іще у міжвоєнній Польщі воно було переважно українським у змішаному польсько-українському Сянському реґіоні (Надсянні). Багатолітню присутність тут українців жорстоко обірвали солдати Армії Крайової, вбивши 366 українських мешканців Павлокоми й вигнавши решту. 

У травні 2006 року президенти Польщі й України відкрили тут пам’ятник жертвам трагедії. Заходи на спомин про масову різанину в Павлокомі певною мірою сфокусували пам’ять про польські масові вбивства українців під час війни, тимчасом як про українські масові воєнні злочини проти поляків, головно на Волині, нагадали поминальні заходи в селі Павлівці в Україні, проведені в липні 2003 року, теж за участи польського та українського президентів. Тоді ж було оприлюднено їхню спільну заяву з нагоди 60-ї річниці волинської трагедії.

Політичні кроки до примирення й порозуміння залишаються складною справою. Розбіжність думок далася взнаки, наприклад, коли узгоджували назву для меморіялу «Львівських орлят» – польських вояків, які загинули в боях із Українською галицькою армією у Львові в 1918 році, й убитим солдатам УГА під час українсько-польської війни 1918–1919 років. Вона затримала відкриття обох меморіялів до липня 2005 року.

У квітні 2007 року у Варшаві польський і український президенти відзначили 60-ту річницю акції «Вісла», під час якої українців із південно-східної Польщі насильно вивезли з предковічних земель і переселили на колишні німецькі території в північно-західній і північно-східній Польщі.

Остання спільна українсько-польська поминальна панахида відбулася 28 лютого 2009 року в Гуті Пеняцькій поблизу Бродів у Львівській області – тут було вчинено масове вбивство польських селян у лютому 1944 року. Невдовзі спроби примирення на політичному рівні сповільнилися через непорозуміння та несприйняття офіційних заяв і дій обох сторін. 15 липня 2009 року польські парламентарі ухвалили постанову з нагоди вшанування 66-ї річниці волинської трагедії, де антипольські дії УПА окреслено як етнічні чистки і геноцид. Це спричинило гостру реакцію в Україні, особливо в західних областях. Попри заяви Віктора Ющенка у 2009 році, що два президенти мають намір узяти участь у відкритті меморіялу в Сагрині в Люблінському воєводстві (де в березні 1944 року польська Армія Крайова і Хлопський батальйон винищили кілька сотень українських селян), цей захід не відбувся. В січні 2010 року Ющенко президентським указом надав звання Героя України Степанові Бандері, і це спричинило різку реакцію в Польщі.

Історики обох країн, хоч і погоджуються назагал щодо фактів масових убивств у воєнний період, розходяться в оцінках діячів і подій. Наприклад, деякі польські історики звинувачують у різанині в Гуті Пенятській підрозділи дивізії «Галичина» й УПА. Українські історики відкидають ці звинувачення і стверджують, що вбивства скоїли німецькі поліційні підрозділи, у яких, щоправда, служили українці. Але складається враження, що підрозділи дивізії «Галичина» та УПА таки несуть певну відповідальність за масові вбивства, хоч імовірно, що бійці УПА діяли всупереч політиці проводу. Цю трагедію ще не досліджено вповні, й була би бажаною поява нових джерел, зокрема мемуарів і свідчень про польсько-українські стосунки напередодні та під час Другої світової війни. Нові видання допомогли б науковцям заглянути в суть і сприяти розумінню подій і передумов, що призводили до масових убивств.

Треба зазначити, що такі джерела вже друкують. Існує...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!