Людмила Малес
Червень 2014

Соціяльне сприйняття, як його конституюють Інші

Юлія Сорока. Свої, чужі, різні: соціокультурна перспектива сприйняття Іншого. Харків: Харківський національний університет імені Каразіна, 2012.

Як і всякій богообраній землі, Україні до щастя так близько: варто лишень убити дракона, зловити маніяка, позбутися зайд, і всі так наполегливо цим займаються, що це починає нагадувати парадокс острова брехунів. Але попри таку популярність обморочення інших у щоденних практиках та публіцистичних дискусіях, «явище есенціялізації соціяльного сприйняття Іншого залишається в соціології без необхідної уваги», – стверджує Юлія Сорока і присвячує монографію соціяльному сприйняттю Іншого з позиції соціокультурного підходу. На відміну від традиційного філософського осмислення Інших як феномену, речі в собі, causa sui, Юлія Сорока розглядає питання іншування через соціяльне сприйняття, теорію якого вона давно і ґрунтовно розробляє, і перша частина книжки дає уявлення про його основні положення.

Соціяльне сприйняття не лише трактує Інших як об’єкт зацікавлення, а й пояснює конструювання іншування, витворює його модуси в спектрі від свого до чужого, ворожого, демонструє, як Інші набувають монструозности, дає змогу точніше оперувати цими поняттями й чинити опір повсякденній і академічній есенціялізації та ксенофобії.

Найперше, покликаючись на антропологічні та психологічні дослідження, авторка демонструє соціокультурну варіятивність і зумовленість нашого сприйняття в таких, здавалося б, універсальних і очевидних речах, як простір, колір, родичання. Справді, якщо ми по-різному сприймаємо явища фізичного світу, то тим більше це справедливо для світу соціяльного. Тож навіть у класичних психологічних експериментах, чим більше ми заглиблюємося в особливості сприйняття, тим далі йдемо від психофізіології Вільгельма Вундта до соціяльної зумовлености сприйняття у Соломона Аша, Стенлі Мілґрема та Філіпа Зимбадо, виявляючи, що в соціюмі людина може долати будь-які межі, й етичні також.

Прикметно, що аналогічні до ашівських експерименти проводили і на теренах СССР, де чорне називали білим не через особливості органів чуття, а під груповим впливом. Може здаватися оптимістичним, коли ми так перейменовуємо смуги власного життя, гірше, якщо ми не віримо власним очам під інформаційним тиском і всуціль чорним змальовуємо собі Інших. Щодо конформности до несправедливости, жорстокости покарань і тюремного нагляду, що її ми, як показали згадані дослідники, проявляємо під впливом науки, влади, інших авторитетів, то такої конформности і без інспірації експериментами посттоталітарне суспільство мало і має вдосталь.

Цікаво, що основним висновком праць Мілґрема і Зимбадо було, до чести авторів, визнання не на користь самої психології: соціяльний чин впливає на сприйняття і подальшу поведінку людини часом потужніше, ніж її психологічні особливості. Інакше кажучи, зло чинять не так «злі», як переконані у злочинності Інших.

Іще один важливий момент полягає в тому, що неґативну інтенцію конформности надано саме в західних індивідуалістських, переважно маскулінних культурах. Назагал же вміння підлаштовуватися до інших є радше ознакою соціяльности, ніж вадою особистости, і в бізнес-середовищі це називається навичками працювати в команді, проте до певної міри, бо якщо конформність превалює, вона придушує самостійність мислення.

В українських культурах, попри все, помітніший індивідуалізм, іще легко спостерегти конформність у традиційних формах соціяльного контролю, осуду чи виправдання (через помилки атрибуції, коли хиби інших пов’язують із їхньою натурою, а свої – з нездоланними об’єктивними обставинами). А за низької самооцінки та браку позитивних ідей для гуртування така спрямованість культурних спільнот лише й забезпечує консолідацію, породжуючи стан «обложености», і зводиться до «дружби проти...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!