Ігор Пізнюк
Жовтень 2000

Співрозмовник галицьких сфінксів

Леопольд фон Захер-Мазох. Вибрані твори. – Львів: Літопис, 1999.

1.

Про мазохізм чули навіть ті, що нічого не чули про письменника, чиє прізвище використано на позначення психічного стану людини, здатної діставати насолоду від того, що над нею чинять насильство. Цей психоаналітичний термін запровадив австрійський психіатр-криміналіст Ріхард Краффт-Ебінґ, уживши його в шостому виданні своєї праці «Psychopathia sexualist» (1890). Леопольда фон Захер-Мазоха зовсім не втішило, що завдяки своєму романові «Венера у хутрі» він став «батьком» давно знаної, але до цього не названої хвороби. Решту свого життя він протестував проти такої несподіваної слави, й навіть дотепер його внучка (вона живе у Франції) не може змиритися з тим, як спаплюжено ім’я її діда. Та все марно. В культурну свідомість людства воно міцно увійшло поряд з ім’ям маркіза де Сада, яке також фігурує в назві сексуального збочення.

Українська збірка творів Захер-Мазоха робить спробу зруйнувати стереотипні уявлення про його літературні фіксації лише на цьому аспекті людських узаємин. У післямові до видання (достатньо інформативній, щоб скласти уявлення про малознаного в нас письменника) Лариса Цибенко рекомендує тим, хто хоче пізнати його мистецький світ, «передусім звернутися до літературних текстів та їх феноменів, залишивши на деякий час поза увагою інтенції автора, біографічні, психологічні та соціальні фактори його творчости, історію її рецепції».

Тобто остаточно «поховати» автора й віддатись аналізові Його Величності Тексту. Проте сама вона говорить більше про письменника, ніж про його твори. Цибенко захоплюється проукраїнськими вподобаннями Захер-Мазоха, стиха обурюється розмовам учених мужів про того, чиїх творів, як їй видається, вони не читали й не інтерпретували, і хвальні цитати, що ними вона пересипає свої міркування, характеризують Захер-Мазоха передусім як людину й десь у передостанню чергу – допомагають проаналізувати й оцінити його доробок.

Пані Цибенко схвалює ідею видавців наголосити Захер-Мазохове залюблення в малу батьківщину, якою була для нього Галичина, а зацікавлення нетрадиційними взаєминами між чоловіком і жінкою подати як своєрідний додаток: якщо випустити це зовсім, годі сподіватися відтворити цілісний тематичний світ письменника. А тому впорядкування та післямова разом із оформленням книжки підлягають єдиному задумові: на перший план виводиться зацікавленість Галичиною, на другий – мазохістська насолода. Що ж, ця виокремлена тематичність, справді, становить основний конґломерат творчості Захер-Мазоха, – але чи варто відкидати автора?

2.

Слідом задумками про досконалість чи недосконалість творів Леопольда Захер-Мазоха, про характерні художні засоби автора, про його романтичну чи неромантичну манеру тощо мимоволі приходять роздуми про саму людину, про її втілені у творчості зацікавлення й витоки тих зацікавлень.

Звертаючись до першого тематичного напрямку, – теми України, – уявляєш українські строї минулого століття (хто не уявляє, тому допоможуть світлини, відтворені у книзі), яскраві екзотичні галицькі типи, характери, дику природу Карпат, на тлі якої звичайно розгортаються події, одне слово – всі атрибути Галичини, де здобував перші дитячі враження Захер-Мазох. (Утім, українська тематика його творів не вичерпується змалюванням краю, де він народився: пригадаймо хоча б новелу «Криваве весілля в Києві», з часів Київської Русі.) Майбутній письменник виростав серед колориту габзбурзького цісарсько-коронного краю – Королівства Галіції та Лодомерії, де перемішування народів витворювало строкату культурну матерію. Разом із молоком годувальниці, няні Гандзі, він скуштував переказів, пісень, казок цього краю, щоби згодом грою кольорів втраченої малої батьківщини полонити прагматичний Захід.

Романтичну ідеалізацію, найбільше властиву цьому пластові творів Захер-Мазоха, подекуди заміщають намагання вкласти в уста...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!