Імануел Валерстайн
Квітень 2003

Ставки Буша: все на кону

Сполучені Штати втрапили у добрячу халепу. Президент США вв’язався у величезну авантюру, проте його відправна позиція була засадничо слабкою. Близько року тому він вирішив, що США оголосять війну Іракові. Його рішення ґрунтувалося на бажанні продемонструвати нездоланну військову перевагу Сполучених Штатів і досягти двох підставових цілей: 1) настрашити всіх потенційних претендентів на здобуття ядерного озброєння, аби ті відмовилися від своїх проєктів; 2) розчавити всі европейські ідеї про автономну політичну роль Европи у світовій системі.

Дотепер Бушеві дивовижно не щастило. Північна Корея та Ірак (а також, вочевидь, інші, наразі не помічені дійові особи), навпаки, прискорили свої проєкти. Німеччина та Франція показали, що означає бути самостійними. Сполученим Штатам не вдається залучити до голосування другої резолюції щодо Іраку жодну з шести країн Третього світу, присутніх у Раді Безпеки. Отже, Буш, як відчайдушний авантюрист, іде ва-банк. Невдовзі він розв’яже війну й поставить на кін здобуття стрімкої та незаперечної перемоги в цій війні. Ставка дуже проста: якщо Сполучені Штати досягнуть спрогнозованого військового результату, то, вважає Буш, і ядерні претенденти, і европейці розкаються у своїй поведінці й надалі приставатимуть на рішення США.

Існує дві можливі розв’язки воєнних дій: одна, на яку розраховує Буш, й інша. Наскільки ймовірна швидка капітуляція іракців? Пентагон стверджує, що вони швидко все завершать. Чимало відставних генералів (і британських, і американських) висловили своє скептичне ставлення до цих планів. Мені видається, що швидка тотальна перемога малоймовірна: безнадійна рішучість іракської чолівки вкупі зі сплеском іракського націоналізму та проголошеним небажанням курдів воювати прози Садама (не тому, що вони його не ненавидять, а тому, що їх сильно непокоять наміри США стосовно них самих) страшенно ускладнять заплановану американську кількатижневу перемогу. Вочевидь, війна затягнеться на місяці, а хто може передбачити, куди за ці місяці подме вітер передовсім британської, а тоді й американської громадської думки

Однак, припустімо, що США швидко переможе. Тоді Буш вийде майже на нуль – не виграє, але й не програє. Чому? Бо перемога майже не вплине на геополітичну ситуацію. Передовсім, постає запитання: як буде в Іраку на другий день після перемоги? Найменше, що можна тут сказати – ніхто цього не знає, і незрозуміло, чи самі Сполучені Штати мають чітке бачення своєї мети. Точно відомо, що наявні в грі інтереси доволі численні, різноманітні й геть нескоординовані – це сценарій анархічного сум’яття. Якщо США має намір відігравати важливу роль у повоєнному процесі ухвалення рішень, для них це означатиме довготривалі військові зобов’язання і багато грошей (дуже багато грошей). Той, хто обізнаний з економічною ситуацією та внутрішньою політикою США, знають, що в адміністрації Буша виникнуть неабиякі проблеми з тим, аби надовго залишити війська в Іраку, і ще більші – з пошуком грошей, необхідних для цієї політичної гри.

Крім того, всі інші світові проблеми нікуди не подінуться. По-перше, шанси на якийсь поступ у створенні палестинської держави стануть набагато меншими за теперішні. Уряд Ізраїлю сприйме перемогу США як підтвердження своєї жорсткої лінії – і просто зробить її ще жорсткішою. Арабський світ роздратується ще більше (якщо таке можливо). Іран, безперечно, не припинить нарощувати ядерне озброєння, а навпаки, відчує, очевидно, свою силу в реґіоні, де вже не буде Садама Хусейна. У Північній Кореї посилиться роздратування, а Корея Південна почуватиметься великою мірою незручно зі своїм американським союзником і мого схильністю до військових операцій. Франція, швидше за все, надовго займе оборонну позицію. Отже, як я вже казав, швидка воєнна перемога США в Іраку залишить нас із геополітичним статус-кво. А це зовсім не те, чого прагнули американські яструби.

Але, припустімо, що американська перемога не буде швидкою. Тоді ціла операція перетвориться на...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!