Віктор Дудко
Жовтень 2017

Том цінного джерельного видання

Уваги ці стосуються коментування не власне згадок про Шевченка, а відомостей про його сучасників і деякі реалії відповідної доби.

У томі републіковано значний за обсягом фраґмент другого передплатного оголошення «Основи» (треба думати, відомого Шевченкові [1]). Його перший варіянт було оприлюднено у жовтні 1860 р., другий передплатники «Основи» дістали разом із її січневим числом за 1861 р. [2].

Коментатори (вони ж упорядники тому), зокрема, зазначили: «Передмова до першого числа “Основи” заснована на обох оголошеннях ([на першому і] переважно на другому). Див.: “С января 1861 года будет издаваться “Основа”, южнорусский литературно-ученый вестник […]” // Основа. — 1861 — Январь. — С. 1–8. Подпись: Редактор В. Белозерский» [3]. Ця теза не є коректною. Редакція «Основи» розіслала своїм читачам не контамінацію із двох оголошень, а власне друге передплатне оголошення [4] (хіба фігурально його можна назвати передмовою до першої книжки часопису). Оголошення було додано до числа (як і третє оголошення, розіслане передплатникам вересневого числа українського журналу за 1861 р. і січневого за 1862 р.) [5]. Кожен передплатник самостійно вирішував, чи оправляти відповідне оголошення разом із журнальною книжкою, до якої його було додано [6].

Стосовно четвертого пункту програми «Основи» в оголошенні зазначено: «“Вопрос жизни” — вопрос о воспитании и образовании — один из тех, на которые, после крестьянского, обращено внимание правительства и общества» [7]. У збірникові це місце залишено без коментаря, хоча, безумовно, його потребує. Згадкою про «вопрос жизни» Білозерський адресувався до статті Миколи Пирогова «Вопросы жизни» стосовно актуальних проблем виховання й освіти (Морской сборник, 1856, № 7), яка набула загальноросійського резонансу, її широко обговорювали у пресі.

В оголошенні подано список наявних у портфелі редакції рукописів, серед яких названо твори Патриченка [8]. Це давно відомий псевдонім Анатолія Свидницького [9]. Тим часом у збірникові зазначено, що так підписувався Олекса Стороженко [10].

В «Украинской литературной летописи» Петра Єфименка (уривок із неї подано у першому томі) повідомлено, що в Полтаві придбати альманах «Хата» і Шевченків «Кобзар» 1860 року можна «у книгопродавцов Изопольского и Чишака» [11]. У покажчикові імен зазначено: «Чишак (сер. ХІХ ст.) — полтавський книгар» [12]. І в першодруці «Украинской литературной летописи» фігурує «Чишак» [13]. Можна думати, однак, що це помилка друку, оскільки в низці синхронних авторитетних джерел прізвище подано інакше — Чижак. Це, зокрема, оголошення редакції «Основи» про її видання у 1861 і 1862 роках [14] та вміщувані на четвертій обкладинці чисел часопису повідомлення про книгарів, у яких можна оформити передплату на нього («Эм. Гр. Чижак»), опубліковані в січневому числі «Основи» замітки («Чижак», «Э. Г. Чижак»), автором одної з яких був Кониський [15], листи Куліша до Данила Каменецького від 28 квітня 1860 р. [16] і до Кониського від 23 і 28 січня, 17 грудня 1861 р. («Чижак», «Эм. Гр. Чижак») [17], свідчення активіста полтавської громади Віктора Лободи у слідчій комісії щодо української пропаганди про книгарню «Чижака» (грудень 1862 р.) [18].

                                              

У передрукованій з «Основи» замітці Куліша «Об издании украинского словаря» зазначено, що один з учасників його підготування — «А. Л. Пестржецкий» [19]. Лише з ініціялами, без жодних додаткових інформацій фігурує він і в покажчикові імен [20]. Хоча певні відомості про близького до редакції «Основи» Андрія Леонтійовича Пестержецького (Пестржецького) вже зібрано. У часописі він вмістив принаймні три публікації [21].

1. Про обговорення другого оголошення в адресованих Шевченкові листах Михайла Чалого і Максимовича див. докладно: Віктор Дудко, Тарас Шевченко: джерелознавчі студії, с. 143–147.

2. Про хронологію і способи поширення другого передплатного оголошення часопису див.: В. І. Дудко, «Із передісторії журналу “Основа”: редакційні оголошення 1860 року», Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту, Ізмаїл, 1999, вип. 6, с. 118–120.

3. Тарас Шевченко в критиці, т. І, с. 729.

4. Републікацію повних текстів їх див.: Віктор Дудко, «Перше передплатне оголошення редакції журналу “Основа”», Вісник Книжкової палати, 2000, № 1, с. 27– 28; Українська преса, т. 1, с. 86–93.

5. Це оголошення помилково трактували як питомий компонент числа і деякі інші дослідники. Напр., див.: И. С. Тургенев, Полное собрание сочинений и писем в 30 томах. Письма в 18 томах. Изд. 2-е, испр. и доп., Москва, Наука, 1987, т. 4, А. И. Батюто, Ю. П. Благоволина, К. Ф. Бикбулатова и др. (подгот. текстов и примеч.), с. 595 (коментар Тамари Ґолованової).

6. Іванові Стешенкові, безумовно, довелося опрацювати комплект «Основи», до чисел якої передплатні оголошення не було підшито, — це й зумовило його помилкові тези про відсутність у 1861 році програми українського часопису. Розглядаючи історію видання, дослідник зазначив: «Що ж проповідували українські провадарі? Відповіддю на це була б програма “Основи”, але такої в [18] 61 році нема. В перший рік існування часопись подала тільки самий матеріял, і з нього можна робити тільки свій вивід» (Іван Стешенко, «Українські шестидесятники», Записки Українського наукового товариства в Київі, Київ, 1908, кн. 2, с. 41). Повторивши в іншому місці цитованої статті, що програму «Основи» не було оприлюднено «весь перший рік», Стешенко додав: «[…] і не було коли не навмисне, то, принаймні, без особливого про неї дбання». «Але врешті, на другий рік, з’явилася і програма», — писав дослідник, помилково вважаючи нею вступні нотатки до першої публікації — у січневому числі за 1862 рік — розділу «Современная южнорусская летопись» (Там само, с. 43).

7. Тарас Шевченко в критиці, т. І, с. 543.

8. Див.: Там само, с. 546.

9. Див.: О. І. Дей, Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI–ХХ ст.), Київ, Наукова думка, 1969, с. 303.

10. Див.: Тарас Шевченко в критиці, т. І, с. 787, 794.

11. Там само, с. 602.

12. Там само, с. 799.

13. Полтавские губернские ведомости, часть неофициальная,1861, 22 февраля, № 8, с. 48.

14. Українська преса: Хрестоматія, Львів, 1999, т. 1 / Упоряд., ред. текстів, переклади, приміт. та комент. М. Ф. Нечиталюка, с. 93, 99.

15. Олександр Переходовець [О. Кониський], «З Полтави (грудень 1860)», Основа, 1861, январь, с. 322; П. Горницкий [П. Кулиш?], «Из-под Киева (17 декабря 1860)», Там само, с. 329.

16. Див.: «Письма Кулиша к Д. С. Каменецкому (1857–1865)» / Публ. А. Л[азаревского], Киевская старина, 1898, т. LXI, июнь, отд. І, с. 382.

17. Див.: Михайло Возняк, «Листування Панька Куліша з Олександром Кониським», Нова Україна, 1923, № 10, с. 142; № 11, с. 154. Так подано прізвище і в автографах названих листів (див.: Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, ф. 77, спр. 125). Чижак був «комиссионером г. Кулиша» (П. Горницкий [П. Кулиш?], «Из-под Киева (17 декабря 1860)», с. 329), поширював у Полтаві його видання.

18. Гніп. Громадський рух на Україні 1860-х рр., с. 84.

19. Тарас Шевченко в критиці, т. І, с. 574.

20. Див.: Там само, с. 787.

21. Див.: Віктор Дудко, «Оголошення про вихід у світ чисел журналу “Основа”», Відкритий архів: Щорічник матеріялів та досліджень з історії української культури, Київ, Критика, 2004, т. І, с. 595; Его же, «“Основа” и русская журналистика начала 1860-х годов: источники и интерпретации», Вісник Київського славістичного університету. Серія: філологія, Київ, 2006, вип. 33, с. 23–25.

Чернетка незакінченої рецензії Віктора Дудка на видання: Тарас Шевченко в критиці, Київ: Критика, 2013, Том І: Прижиттєва критика (1839–1861) / Загальна редакція Григорія Грабовича; упорядкування Олександра Бороня і Михайла Назаренка; коментарі Олександра Бороня, Степана Захаркіна, Михайла Назаренка, Олеся Федорука, 804 с. Публікацію підготував Олександр Боронь. За допомогу в розшукові тексту висловлюємо вдячність удові Віктора Дудка — Оксані Супронюк.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!