Боґуміла Бердиховська
Жовтень 1998

Три ілюстрації до українських шукань

Доповідь, виголошена 12 вересня 1998 ро­ку на конференції у Ґдині (Польща), при­свяченій сучасній Україні. Друкується з невеликими скороченнями (головно цитат із публікацій у «Критиці», що їх наводила авторка на потвердження своїх тез).

Короткочасний ентузіазм українсь­кого суспільства та інтелектуальних еліт, спричинений здобуттям неза­лежності, дуже швидко змінився фрустрацією. Особливо тоді, коли виявилося, що держава не може або не хоче подолати кризи, яка її роз­дирає. Розгубленість українських еліт підсилювалася тим фактом, що вони, крім господарчої кризи, кризи держави, опинилися перед пробле­мою невикристалізуваної національ­ної ідентичності більшої частини суспільства. Вже не кажучи про те, що українські інтелектуали насампе­ред змушені були відповісти собі на підставові запитання: які найбільші загрози для тотожності українців? до якої цивілізації вони належать або ж, радше, хотіли б належати? Укра­їнський книгодрук перебуває в гли­бокій кризі, тож єдиним місцем, де з’являються нові інтелектуальні пропозиції і точаться дебати, стали часописи.

В цьому нарисі я хочу поставити питання про те, як відображаються в українських культуротворчих часописах великі й часто драматичні зміни, що сталися в Україні. Яку картину світу створюють, який цивілізаційний вибір для України об­стоюють українські видання?

Розгляньмо їхні ідейні позиції, не претендуючи на вичерпне висвітлен­ня теми. На мою думку, можна виок­ремити три моделі ідейно-цивілізаційного вибору українських часопи­сів. Користуючись положеннями Семюела Гантінґтона, я назвала би такі цивілізаційні стратегії української періодики:

  • прозахідну;
  • амбівалентну, невизначену;
  • автаркічну, по суті проправославну чи євразійську.

Картагена нашої провінційності має бути зруйнована

Одним із найцікавіших українських часописів є «Критика», перше число якої з'явилося восени минулого ро­ку. Її творці підкреслювали, що фор­мальними зразками для часопису стали такі видання як «Тhе New York Review of Books» і «The Times Literary Supplement», котрі — як це пояс­нює вступна програмна стаття — приваблюють професіоналізмом, ви­важеним аналізом, поєднанням еру­диції та гнучкого стилю. Редактори не приховували, що мають неабиякі амбіції: «Як видно з уже п’ятдесяти­річного досвіду паризької “Культу­ри”, навіть один часопис може мати вирішальний вплив на своє суспіль­ство, на його цінності та самооцінку, якщо тільки він робить свою справу чесно, професійно і з глибоким по­чуттям свого завдання та візії, яка ним керує. Це також має бути метою “Критики”». Щоправда, тут-таки творці часопису додавали, що він, «самозрозуміло, не береться само­тужки відвоювати престиж україн­ського інтелектуального дискурсу». Однак цю фразу треба трактувати радше як вияв кокетства редакції, аніж справжньої згоди на буття од­ним із-поміж багатьох. Здається, що це переконання зміцнюється дотеперішнім доробком часопису, котрий у планах творців «Критики» мав стати найважливішою трибуною українсь­кої інтелігенції ліберальної орієнтації.

Напевно тут треба шукати дже­рел, які вже в першому числі часо­пису змусили підняти проблему російськомовної інтелігенції, котра на­креслила на своїх прапорах лібе­ральну ідею. У своєму зацікавленні російськомовними лібералами ре­дактори, зрештою, не самотні. При­гадую, як напередодні останніх бе­резневих виборів в Україні молоді українські інтелектуали найбільше переймалися наслідками виборів для Соціально-ліберального об’єд­нання (СЛОН) Володимира Гриньова. Здається, причина цього по­силеного інтересу проста: в ґрунті речі це питання про те, якою мовою, в якому культурному контексті — російському чи українському — здій­снюватиметься модернізація країни. Допоки російськість в Україні пов’я­зана зі старим порядком, з популіст­ськими суспільними ідеями та кому­ністичними гаслами або, врешті, з васальною залежністю від Росії, в майбутньому можна буде успішно здійснити...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!