Юрій Мацієвський
Липень 2013

Україна після Вільнюса: як виживатиме режим

 

У резолюції було звернення до Державного департаменту США запровадити заборону на видачу віз «для всіх відповідальних» за ув’язнення та погане поводження з Юлією Тимошенко й іншими опозиційними політиками. 10 грудня 2012 року рада ЕС ухвалила резолюцію по Україні, де поряд із неґативною оцінкою останніх виборів підтвердила готовність підписати з Україною Угоду про асоціяцію за умови «відчутного проґресу» у трьох раніше визначених сферах: відповідність виборів міжнародним стандартам, вирішення питання вибіркового правосуддя і здійснення раніше визначених реформ.

Врешті після квітневого рішення Европейського суду з прав людини, який визнав, що ув’язнення Юлії Тимошенко на етапі слідства було порушенням її прав, у червні 2013 року в Сенаті США зареєстрували проєкт резолюції з черговим закликом до українського керівництва звільнити її. Хоча там не було згадок про санкції, зате був заклик до ЕС поставити звільнення Тимошенко умовою підписання Угоди про асоціяцію.

Донедавна в українських медіях суть дискусії переважно зводилася до питання – будуть санкції чи ні? Попри те, що з наближенням саміту політична риторика Заходу змінилася і про санкції вже воліють не згадувати, я вважаю, що це питання знову може стати актуальним, якщо Угоду про асоціяцію не буде підписано. Зосередження уваги лише на факті санкцій не дає можливости поглянути далі – які є мотиви санкцій і яких наслідків очікує Захід від застосування чи не застосування санкцій?

 

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!