Віктор Дудко
Жовтень 2009

Українське публікаторство: без коментарів

Доводиться із жалем констатувати: ми практично не маємо фахових рефлексій над нинішньою українською ситуацією в галузі наукового коментування. У Росії, приміром, відбуваються спеціяльні конференції, присвячені проблемам коментування художніх і нехудожніх літературних текстів, блоки відповідних матеріялів подають журнали «Новое литературное обозрение» та «Вопросы литературы», виходять спеціяльні збірники («Текст и комментарий», «Текст – комментарий – интерпретация» та інші).

В Україні з недавніх публікацій на цю тему можу пригадати хіба опубліковану в збірнику «Україна модерна» рецензію Олеся Федорука на спомини Миколи Стороженка «З мого життя» (їх підготував Василь Ульяновський). Федорук розглянув не лише цю конкретну книжку, а й загальніші текстологічні питання.

Мої нотатки стосуються коментування текстів нехудожніх, що їх окреслюють як non fiction: листів, мемуарів, щоденників, літературно-критичних і публіцистичних праць. Протягом останніх років з’явилися деякі добротно підготовані видання. Назву для прикладу перший том листів Пантелеймона Куліша, яким започатковано повне видання його творів (упорядник Олесь Федорук), том листів Михайла Коцюбинського до Олександри Аплаксіної, який спорядив коментарями Степан Захаркін, листування Михайла Грушевського з Іваном Джиджорою, яке опрацювали Світлана Панькова і Володимир Пришляк, 11-й том зібрання творів Михайла Грушевського, який підготувала Галина Бурлака.

Але не менше – а, мабуть, таки навіть більше – видань, упорядники яких чи то демонстративно відмовляються коментувати публіковані тексти, чи то обмежуються «декоративним» коментарем, підготовленим, як писав чверть столлітя тому Юрій Лотман, «за рецептом: виписати особові імена і поглянути, що про них пишуть у Брокгауза-Єфрона». Ці коментарі не допомагають читачеві зрозуміти коментований текст, бо не показують його у зв’язках з іншими текстами і позатекстовою реальністю.

Наприклад, нещодавно без коментарів видано «Шевченкознавчі студії» Сергія Єфремова, «Вибрані листи» Леоніда Первомайського, «Листування Івана Франка та Михайла Драгоманова», «Шевченкознавчі студії» Павла Филиповича і збірник його праць «Літературознавчі студії. Компаративістика» (тут, до речі, є запитання вже до назви, яка, з волі упорядника Володимира Поліщука, виводить літературну компаративістику поза межі літературознавчих студій).

Складається парадоксальна ситуація: навіть назагал добре підготовлені, обізнані з технологіями джерелознавчих розшуків дослідники зазвичай не беруться за коментаторську роботу, трактуючи її – з погляду «високої науки» – як зовсім марґінальну, як заняття, на яке шкода витрачати час і енергію. Така позиція заявляється не лише імпліцитно (коли видання просто виходить без коментарів); один кваліфікований фахівець цілком виразно артикулював її мені якось і у приватній розмові.

Том листування Франка з Драгомановим – типове «датське» видання (підготовлене до ювілейної дати – коли є фінансовий ресурс, але немає ні часу, ні бажання фахово опрацювати книжку). Його упорядники пояснюють відсутність коментаря цілком відверто: «Щоб істотно не збільшувати видання, а також через вкрай стислі терміни реалізації цього проєкту, редколеґія вирішила обійтись без коментарів, враховуючи те, що Франкові листи до М. Драгоманова прокоментовані в 48–50 тт. Зібрання творів у 50 томах». Мало того, що всім добре відомо про невисокий загальний рівень коментування Франкового 50-томника й епістолярних томів зосібна.

Листи Драгоманова потребують коментарів іще більше, ніж листи Франка: надто багато в них реалій західноевропейського суспільно-політичного і літературно-наукового життя, для пояснення яких необхідні пеціяльні джерельні розшуки. Із книжок, що їх супроводжено «декоративним» коментарем, назву новітні видання літературно-критичних праць Франка, що з’явилися у Дрогобичі, – це третій том «Вибраних праць» письменника й опубліковані торік окремою книжкою «Нарис історії українсько-руської літератури до 1890...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!