Дмитро Потєхін, Євгенія Кузнєцова
Грудень 2016

Українські медії та узурпація влади, яку здійснив режим Януковича

Ми сягнули такого дна, що повторення очевидного
стало першим обов’язком освічених людей.
Джордж Орвел

Попри святкування чергової річниці втечі Віктора Януковича з України та вшанування роковин убивства Небесної сотні на Майдані, стан розслідування тих подій досі викликає відчуття безкарности. Спроби розслідувань обмежуються корупційними справами. Звинувачення щодо захоплення влади, що його здійснив режим Януковича, є предметом обговорень небагатьох експертів, журналістів та активістів.

Чому питання захоплення влади, яке здійснив режим Януковича, досі не стало принаймні одним із основних, якщо не основним напрямом роботи правоохоронців? Чому громадські організації, які мають здійснювати контроль за діяльністю правоохоронних органів, досі не винесли цього питання на порядок денний? Чому журналісти досі не порушили його ані перед урядовими, ані перед громадськими структурами? Чому редакційну політику значної частини українських медій досі визначають люди, які леґітимізували захоплення влади Януковичем? Можливо, захоплення влади просто не було? Чи його не було в медіях і за часів володарювання Віктора Януковича?

Методологія і результати

Для аналізу ми використовували базу даних, яку люб’язно надала моніторинґова аґенція «Медіапульс». До неї входять чільні українські телеканали, радіо, друковані медії та обмежена кількість інтернет-видань. Із наданої бази даних було автоматично зібрано корпус медіяповідомлень за ключовою лексемою «узурпація». До бази потрапили всі статті, теле- й радіоетери, в яких журналісти чи запрошені гості згадували про узурпацію влади, що її здійснив Янукович. Ми свідомо проіґнорували інші ключові слова, які могли би трактувати правління Януковича як авторитарне (наприклад, «диктатор», «тоталітарний» тощо), позаяк «узурпація» – це найрадикальніше означення конституційного перевороту, і за зібраними даними можна простежити загальну динаміку уваги медій до теми.

Зібрані дані свідчать, що після того, як 2010 року спостерігалося пожвавлення дискусії про узурпацію (164 згадки за перше півріччя 2010 року та 147 за друге півріччя), 2011 року українські медії майже проіґнорували цю тему. Цікаво, що саме 2011 рік став періодом найменшої кількости згадок про узурпацію за минулі чотири роки (104 згадки за весь рік).

Мал. 1. Кількість згадок про узурпацію в медіях (2010–2014)

Мал. 2. Динаміка згадок про узурпацію в медіях (2010–2014)

Динаміка згадок про узурпацію в українських медіях прозоро ілюструє значний спад уваги медій до теми протягом 2011–2012 років, попри те, що за логікою саме в перші роки після конституційного перевороту медії мали би приділити темі найбільше уваги.

Різке зростання уваги медій до того, що Янукович є нелеґітимним президентом, відбувся лише 2013 року – вже під час протестів. Проте одразу по тому, як Україна затвердила зміни до Конституції, що їх рекомендувала Венеціянська комісія ще 2010 року, медії знову втратили інтерес до теми, фактично не зробивши «роботу над помилками».

Поєднуючи автоматичний і ручний аналіз, ми поділили зібрані медія-одиниці на три групи відповідно до контексту, у якому з’являлося слово «узурпація». Першу групу сформували твердження, які наголошували: підстав говорити про узурпацію немає. До другої групи ми зарахували повідомлення, в яких узурпацію влади було розглянуто як загрозу. У третій групі медія-одиниць про узурпацію йшлося як про доконаний факт.

Протягом досліджуваного періоду узурпацію переважно згадували в медіях як загрозу, а не факт (див. мал. 3–6). Наприклад, до таких повідомлень ми відносили вирази «ми маємо не допустити узурпації», «Янукович на шляху до узурпації», «спроба узурпувати владу», «не дозволимо узурпувати владу» тощо.

Мал. 3. Структура медіядискусії про узурпацію (2010)

 

Мал. 4. Структура медіядискусії про узурпацію (2011)

Навіть 2013 року, коли протести на Майдані вже були у розпалі, ми все ще натрапляємо в медіях на трактування стилю правління Януковича лише як спроби узурпувати владу. Арсеній Яценюк 8 грудня 2013 року закликав людей до дій словами: «Ми не дозволимо йому узурпувати владу». Окрім того, опозиційні лідери не були послідовні у своїх інтерпретаціях конституційного перевороту. Скажімо, Юлія Тимошенко говорила про «повну узурпацію влади», а після того закликала: «Ми повинні запобігти узурпації». Деякі медії залапковували слово «узурпація», даючи зрозуміти, що це недоведений факт.

Мал. 5. Структура медіядискусії про узурпацію (2012)

Мал. 6. Структура медіядискусії про узурпацію (2013)

Цікаво, що навіть безпосередньо перед протестами на Майдані медія-повідомлення, у яких обговорювали тему узурпації, не містили жодних прогнозів щодо можливих протестів. Із 52 згадок про протести й узурпацію влади в період від січня до жовтня 2013 року майже у половині (23) йшлося про те, що протести дуже малоймовірні.

У цьому контексті можна припустити: якби медії та експертне середовище належно інтерпретували схильність Януковича до диктатури і контролю Конституційного суду, ми могли би сподіватися на краще. А протести, які розпочалися три роки тому, не переросли б у насильство, а натомість сприяли би нині успішним реформам.

Скорочений варіянт статті у перекладі з англійської мови Євгенії Кузнєцової. Оригінал статті був вперше опублікований у липні 2016 року на сайті Nonviolent Solutions Agency.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!