Андрій Заярнюк
Січень 2001

Умовні рефлексії наукового раціоналізму

Останній рік XX століття «Український історичний журнал» розпочав публікацією під велемовною назвою «Українська та світова історична наука: рефлексії на межі століть». Теоретична стаття в досить-таки бідному на методологічну рефлексію виданні, та ще й на перших сторінках, мусить неабияк зацікавити не тільки істориків, а й узагалі українських інтелектуалів. Тим більше, коли вона розтягнулася аж на чотири числа1: для наукового журналу річ незвичайна, вказівка на те, що й автор Володимир Потульницький, і редакція вважають цей текст чимось значнішим, ніж просто журнальна стаття, хай і найсерйозніша.

1.

Але читача, що має певне уявлення про теоретичні й методологічні дискусії в сучасній історичній науці, перше ж речення насторожує. Шановний автор запевняє, що найбільша проблема сучасної історичної науки в Україні – «відсутність погодження різних питань і перспектив зображення історичних подій» (1:3). Ця заява свідчить не так про рефлективність автора, як про його бажання класифікувати й організувати, про намір встановити норму написання української історії, одне слово, про гегемонічний підхід. І хоч у тих, хто вважає найбільшою проблемою української історіографії саме відсутність різноманітності в історичних перспективах, такий підхід, напевне, захоплення не викличе, стає цікаво, як він мав би зреалізуватися і якою була б нова гегемонічна епістемологія.

Щодо принципів історіописання існує безліч думок, проте Потульницький дотримується своєї, ориґінальної, й не боїться категорично стверджувати, що «історія є в основному історією держав і державоподібних суспільних одиниць та інститутів, а також ідей, котрі ведуть до їх створення» (1:4). Це, сказати б, із предметного погляду. А з філософського – «історія як наука є територіалізованим лінеарним часом, яка (sіс!) базується на писаних документах – джерелах. Вона постійно розвивається від зіткнення факту з філософським розумінням історичного процесу» (1:4). Отакий Геґель виходить!

Як тоді говорити про історію держави, що має аж дев’ять років і чиїй появі не передував особливий розквіт державницьких ідей? Потульницький каже, що вона також перебуває «в центрі політичної і соціальної історії світу, в давній період досягла універсального огляду, потім звузилася до реґіональної, виросла в національну, а нині має знову розширитися до всесвітньої історії, щоб увійти в її контекст як органічна частина, а не стояти осторонь» (1:5). Цю ідилічну картину співжиття універсального та українського порушує наявність інших «одиничних» історій. Із ними треба давати собі раду, й автор кличе на допомогу Тойнбі та Шпенґлера з категорією «цивілізація», яку, втім, не легко інтегрувати в систему національного й універсального. Отже, цю дуальну систему винесено у сферу позачасового, тоді як у конкретно-історичні відтинки часу маємо до діла зі «станом світу». «Під “станом світу”, крім особливостей певного, хронологічно окресленого періоду, слід розуміти з’ясування національної історії у зіставленні з історіями інших національних держав, що становлять ширшу спільноту» (1:6). Звернімо увагу, що для автора не існує бездержавних цивілізацій чи ненаціональних держав. Він настільки втішений ідеєю цивілізацій, що говорить і про національну цивілізацію, котра в якийсь там спосіб співіснує з цивілізацією загальнішою.

Стосунки між державами (чи то цивілізаціями, чи націями, – автор не надто прагне розрізняти ці поняття) не є паритетними: одні з них домінують, інші підкоряються. «Крім загального співвідношення між міфом і наукою, існує також окремий рефрен цієї проблеми в контексті взаємовідносин націй домінуючих і підкорених чи “малих”» (1:7). Таким чином проблему національних історій піднесено до рівня теоретичного знання, сумірного з...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!