Світлана Матвієнко
Грудень 2003

(У)мови сцени

Мишель Лейрис. Возраст мужчины. О литературе, рассматриваемой как тавромахия. Серия «Французская библиотека». Перевод с французского О. Е. Волчек и С. Л. Фокина. – СПб: Наука, 2002.

Іздрик. Воццек & Воццекургія. Львів: Кальварія, 2002.

1

...твоє фото, тобою запропоноване іншим з надмірною серйозністю.

Лейрис

Оголеність – це форма одягу.

Берґер

В останньому «ґендерному» «Ї» з’явився уривок одного з найцікавіших «біографічних наративів», автором якого є французький поет, письменник, мистецтвознавець, етнограф, представник ґенерації паризьких сюрреалістів 20-х років, Мішель Лейрис. Очевидно, що випадковий фраґмент без бодай кількох вступних рядків нічого читачеві не сказав. А тимчасом цей твір вартий уваги не лише тому, що він визначально вплинув на біографічні спроби Сартра, Симони де Бовуар, Камю та багатьох інших не менш відомих французів; «L’Age d’Homme» – це насамперед ориґінальний зразок художньої чи напівхудожньої саморепрезентації, автобіографії як мистецтва ризикованого не менше, ніж мистецтво тореро. До того ж, автобіографія Мішеля Лейриса – це таки справді свідок століття: чотири її томи («Вік чоловіка» – перший із них) він писав від початку 30-х до самої смерти в 1990 році, «Вік чоловіка» вийшов друком 1939 року ще без відомої передмови, у якій сам Лейрис спробував «пояснити» свій текст. У перевиданні 1946 року до біографії було долучено есей «Про літературу як тавромахію» – і відтоді ці два тексти у читацькому сприйнятті існують як цілість.

Здається, сама історія перекладу біографії відбиває особливий «подвійний» ефект цього тексту: між бажанням відсахнутись і одночасно неймовірною притягальністю. Можливо тому, навіть після доволі гучного скандалу (втім, спричиненого аж тільки другим виданням) Лейрисову біографію перекладали мало й неквапно. Переклад англійською («Manhood») видано в Нью-Йорку аж 1963-го, а російською («Возраст мужчины») взагалі 2002 року. Ми спромоглися лише тепер і лише на фраґмент фраґменту, в якому яскраво просвічує російськомовна версія.

Лейрисів твір – «про» шлях-до та переживання «віку чоловіка», відчуття становлення. І хоча він одразу нібито натякає на розмову про щось «чоловіче» (цей натяк вочевидь і спричинив участь фраґменту автобіографії в «Ї», присвяченому проблемам маскулінности та фемінности), однак ітиметься про дещо зовсім інше, ніж ґендер. Ітиметься про (не)можливість автобіографії як такої, про драму виписування (вживаю тут неологізм Жана-Люка Нансі: excrire) процесу становлення чоловіка чи жінки. І коли Мішель Лейрис зізнається, що пудрить своє обличчя, то зовсім не намагається натякнути на свою «жіночість» – відвертість полягає в іншому: він просто розповідає про вади своєї зовнішности. Інтриґує, до того ж, що в тексті він відкриває те, що в реальності маскує за допомогою пудри: він застосовує її, аби надати своєму обличчю кращого вигляду, приховуючи пудрою непривабливість масної шкіри і до того ж її здатність надмірно червоніти. Його реальність та його текст існують ніби на різних рівнях відвертости.

Мішель Лейрис демонструє унікальні можливості автобіографічного письма, які надають цій літературній формі, окремому текстові рис реального оголення свого тіла. Інтенція саморозкриття, котра протягом останніх ста років настирливо переслідувала літературу і повсякчас винаходила різноманітні способи досягнення такого ефекту. Втім, в історії мистецтва заведено розрізнювати голе (naked) та оголене (nudity). Таке розрізнення цікаве й у контексті нашої розмови. Голе тіло – це, насамперед, роздягнене, тіло без одягу, таке, як було від народження. Натомість оголеність – це соціяльний та естетичний конструкт, тобто вона навмисна, виставлена на огляд. Іґорь Кон пише, що оголеність (нагота) обов’язково передбачає глядача, його...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!