Григорій Грабович
Січень 2001

Вічне повернення містифікацій

Книжки, які згадуються в цьому есеї:

Ossian Revisited. Ed. Howard Gaskill. – Edinburgh: Edinburgh University Press, 1991.

Paul M. Allen and Joan de Ris Allen. Fingal’s Cave, the Poems of Ossian, and Celtic Christianity. – New York: Continuum, 1999.

Ю.Д. Левин. Оссиан в русской литературе: конец XVIII – первая треть XIX века. – Ленинград, 1980.

Леонід Махновець. Про автора «Слова о полку Ігоревім». – Київ: Видавництво при Київському державному університеті, 1989.

Борис Яценко. «Слово о полку Ігоревім» та його доба (комплексне дослідження). – Київ: Видавництво імені Олени Теліги; Веселка, 2000.

Ірина Калинець. Студії над «Словом о полку Ігоревім». – Львів: Місіонер, 1999.

А.А. Гогешвили. Три источника «Слова о полку Игореве». – Москва, 1999.

1.

З-поміж багатьох складників творення новітньої національної самосвідомості й колективного самоствердження, мабуть, найбільше уваги традиційно привертає роль «національного поета». Ним пишається багато літератур, хоч є й такі (наприклад, французька та американська), що не мають однозначного «еталона». У Східній Європі, де не бракує ікон та іконних письменників, «національні поети» стають закономірністю, тож такі письменники, як Шевченко та Міцкевич, Пушкін і Петефі, Маха й Емінеску водночас уособлюють і літературу, і націю, і їх унікально владне, трансцендентне поєднання.

Але медаль національної гордості та ідентичності має зворотний бік. Назвімо його умовно творенням «національної поеми». Найчастіше пошук коренів ідентичності у вигляді архітексту зводиться – за інерцією класичної поетики, в якій епічний жанр уважається найціннішим – до пошуку стародавнього «національного» або «народного» епосу. Ідеальна функція/цінність (тобто епос як «голос і дух народу») поєднується з явним (або потаємним) комплексом потреб (самоствердження, гідність, ідентичність тощо), й вони відтак разом диктують виникнення твору. Тобто сама потреба мати такі тексти породжує їх «відкриття» – напрочуд повсюдне й тривале продукування підробок і містифікацій.

Попри розмаїття його прийомів і механізмів, відкриття/конструювання національних прадавніх пам’яток мають фундаментальну схожість між собою. Усі вони черпають із надр колективних бажань, острахів і травм, й артикулюються, а потім захищаються, майже ідентичною риторикою та пафосом. В остаточному підсумку як у канонізації «національного поета», так і у виникненні «національного епосу», йдеться про пошук колективного sacrum.

2.

Хоч містифікацій та фальсифікацій не бракувало і в домодерній добі (згадаймо повсюдне продукування святих мощів і торгівлю ними в середньовіччі), й хоч число різних сфальшованих королівських грамот напевно перевищує кількість автентичних, саме модерна доба дає драматичний приклад поставання національних містифікацій. Різниця між «звичайними» та «національними» – істотна. Оґюстен Тьєрі у своїй праці «Великі літературні містифікації» (1911) описує їх, буцімто «великих», чимало, але хіба що про найвідоміші з них, як-от про «поета Томаса Равлі» (Thomas Rowley), що його вигадав Томас Чатертон, чи про «Ґузлу» Проспера Меріме, пам’ятає тепер хтось поза колом спеціалістів. Проте є одна, яка по суті стала універсальною (бодай у європейському контексті) й так чи інакше моделює майже весь подальший жанр національних містифікацій. Ідеться про Оссіана.

Наприкінці 1750-х років двадцятип’ятилітній шотландський бакалавр Джеймс Макферсон, який раніше опублікував декілька сентиментально-ґотичних поезій, що їх ніхто так і не помітив, дістав доручення від Г’ю Блера, тодішнього літературного ґуру Едінбурґа, зайнятися збиранням ґельського фольклору. 1760 року Макферсон опублікував в Едінбурзі перші плоди своїх пошуків – тонку збірку «Фраґменти давньої поезії, зібраної в горах Шотландії та...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!