Володимир Рижковський
Березень 2011

Як зроблено «бладлендс»?

Появі цієї рецензії автор цілком завдячує розмовам із Міхаілом Долбіловим, у діялозі з яким висловлені тут ідеї народжувалися, загострювалися, а часом безсоромно і без посилань запозичувалися.

Timothy Snyder, Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin, New York: Basic Books, 2010.

Книжка єлського професора Тимоті Снайдера безперечно стала однією з найпомітніших інтелектуальних подій минулого року в Сполучених Штатах.

Листи з «Amazon» іще за місяць до обіцяного релізу екстатично бомбардували поштову скриньку, повідомляючи про прискорення читацького щастя на цілих два тижні, і звично схильні до інфляції суперлятиви американських книжкових обкладинок цього разу набували якихось уже раблезіянських форм, нагнітаючи своїми terrific, fascinating, amazing, fabulous та pathbreaking солодке передчуття а чи саспенс.

Реакція американської публіки була пропорційною інтенсивності очікувань: бестселер року за версією «The New York Times» та книжка року згідно з «The Atlantic», «The Independent», «The Financial Times», «The Telegraph», «The Economist»; рецензії в провідних західних виданнях, починаючи від «The New Republic» та закінчуючи «The Wall Street Journal»; не кажучи вже про схвальні відгуки в академічних журналах, що почали з’являтися цього року.

Успіх «Бладлендс» [1] виявився адекватним відправній амбіції. І я навряд чи розійдуся з авторовим патосом, сказавши, що цю книжку написано для людства. Людству двадцять першого століття вона розповідає про ідеологічні, політичні та економічні аспекти центральної та найжахливішої події европейського століття двадцятого: масові вбивства, що їх протягом 1933–1945 років коїли комуністичний і нацистський режими на «бладлендс» – кривавих землях між Берліном та Москвою (територія сучасних Польщі, України, Білорусі, Балтійських країн і тоненької смуги західних областей Росії). Це історія як пересторога та історія як моральна рефлексія над поведінкою жертв, убивць і свідків. Це історія, що промовляє не тільки до совісти, але й до розуму читачів, не даючи почуттям відібрати раціональне розуміння жахливого, що, за Снайдером, стало б інтелектуальною капітуляцією [с. 400].

Універсальність снайдерового меседжу прочитується в прозорості структури книжки, в ясності та моральній зваженості мови та навіть у загальному методологічному малюнку. Теоретична вишуканість книжки полягає саме в подоланні хворобливого теоретизму історіографії останніх десятиліть, який стає особливо драстичним, коли мова заходить про історію масових убивств [c. 383]. Як жартує сам автор, методологію, що нею він послуговується, найчастіше викладають протягом перших п’яти хвилин першого заняття курсу «Вступ до спеціяльности» для істориків-першокурсників. Тому методологічна формула «Бладлендс» напозір дуже проста: поєднання двох констант історичного аналізу, простору та часу, географії вбивств і хронологічної послідовности розгортання людських трагедій на землях, де «два найкривавіші европейські режими втілювали в життя свої смертельні злочини» [xviii].

Останніми на шляху до універсальности подолано перегородки історичної спеціялізації, що перешкоджають цілісному осмисленню трагедії жертв сталінської та гітлерівської політики, а також «лакримозну» обмеженість національних наративів, що лише в стражданнях «власної» нації впізнає справжню трагедію. Снайдерова синтеза об’єднує історію Голодомору, сталінських масових репресій 1930-х, спільного радянсько-німецького винищення польської інтеліґенції у 1939–1940 роках, Голокост, заморення голодом військовополонених і мешканців блокадного Лєнінграда та вимордування німцями цивільного населення в рамках антипартизанських акцій на окупованих територіях.

Навіть найприскіпливіший читач мав би визнати, що, подаючи холодні й об’єктивно жахливі цифри, кидаючи шляхетний виклик моральній метафізиці (відмови від...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!