Деніел Бровер
Вересень 2008

Залюднення по-імперському

Nicholas Breyfogle, Heretics and Colonizers: Forging Russia’s Empire in the South Caucasus, Ithaca, NY: Cornell University Press, 2005.

Francine Hirsch, Empire of Nations: Ethnographic Knowledge and the Making of the Soviet Union, Ithaca, NY: Cornell University Press, 2005.

Салават Исхаков, Российские мусульмане и революция, 1917–1918, Москва: Социально-политическая мысль, 2004.

Harsha Ram, The Imperial Sublime: A Russian Poetics of Empire, Madison: University of Wisconsin Press, 2003.

Willard Sunderland, Taming the Wild Field: Colonization and Empire on the Russian Steppe, Ithaca NY: Cornell University Press, 2004.

 

Упродовж минулих десяти років цікавість науковців до Російської імперії та Совєтського Союзу як до багатоетнічних суспільств не згасала, і це заохотило дослідників до написання блискучих новаторських праць. У них показано, як ці держави розробляли специфічну політику, що давала змогу більш-менш ефективно керувати складною людською спільнотою, і в який спосіб народності адаптувалися до соціяльної та економічної ситуації, зумовленої таким розмаїттям. Предметом розгляду стали й культурна адаптація та моделі опору, до яких поступово прийшли народи за часів існування Імперії та Совєтського Союзу. Андреас Капелєр, опублікувавши 1992 року загальну історію імперії під назвою «Росія як багатонаціональна імперія: виникнення, історія, розпад» («Russland als Vielvölkerreich: Entstehung, Geschichte, Zerfall») виявився першим, хто заторкнув цю тему в науковому дослідженні. Праця була абсолютно новаторською, тим більше, що розпад Совєтського Союзу, як жодна інша подія в модерній історії Росії, унаочнив багатоманіття народів, що заселяли територію, якою раніше керував імперський центр. Утім, Капелєрова праця мала певний ґандж, бо вона написана до бурхливої появи цікавих монографій, присвячених багатоетнічній історії Росії та ґрунтованих на праці в архівах, до яких нарешті було відкрито доступ після драконівських обмежень совєтської доби. Тож не дивно, що Капелєрова концепція (хай який новаторський був підхід) базувалася на застарілій тезі про «премодерний, пренаціональний порядок» в імперії, котрий в останнє століття її існування «конфронтував із новими соціяльними та національними силами». Через п’ятнадцять років дослідники зможуть окреслити контури іншої історії імперіотворення, російського/совєтського стилю.

Думка про те, що ситуація на південному і східному пограниччях імперії була разюче близька до ситуацій у західних колоніяльних імперіях, нині вже стала таким собі трюїзмом. Колоніяльний вимір з’явився навіть у студіях, що досліджували багатоетнічний світ Совєтського Союзу, хоча разом із ним виникли й певні суперечності, адже при цьому автори не брали до уваги або зводили до мінімуму значення драконівських рис комуністичного режиму. В такому підході совєтський досвід було «децентровано», оскільки дослідники пропонували концептуальний розрив між центром і периферією після того, як упродовж багатьох поколінь на прикордонні області дивилися лише з перспективи столиці імперії. Це переформування історії імперії (яке тут слід розуміти в широкому сенсі: із виходом за межі великого поділу 1917 року) пропонує нові способи написання історії цих держав як повноправних багатоетнічних утворень. Зокрема, в цьому есеї проблему багатоетнічности двох імперій розглянуто в специфічному ракурсі. Автори аналізованих книжок шукають відповідей на три запитання. Як (і наскільки успішно) державна політика враховувала розмаїття населення? У який спосіб самі народи пристосовувалися до культурних, соціяльних і економічних відмінностей, пов’язаних із багатонаціональністю, і чи опиралися їм? І нарешті, як сприйняття етнічного розмаїття переросло в більш чи менш несправедливий поділ, що розмежовував групи на вищих і нижчих членів державного устрою? Такий тематичний підхід не дає гідно оцінити багатство доказів і...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!