Ірина Склокіна
Червень 2016

Жінки на війні: конструюючи і деконструюючи стереотипи

Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: Гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства, Збірник наукових статей, За науковою редакцією Гелінади Грінченко, Катерини Кобченко, Оксани Кісь, Київ: ТОВ «Арт-книга», 2015. 

Ця книжка зібрала під однією обкладинкою низку вже знаних дослідників із царин як ґендерної та жіночої історії, так і студій Другої світової війни, для яких жіноча історія є лише одним із аспектів наукових зацікавлень. Видання заповнює прогалину україномовних колективних праць чи збірників із тематики досліджень участи й долі жінок у воєнних конфліктах, тоді як такі праці вже існують багатьма мовами і стосуються різних реґіонів. В узагальнювальній вступній статті, у якій хронологічно і проблемно висвітлено розвиток західної феміністської історіографії участи жінок у війнах, Оксана Кісь заторкує низку тем, так чи так представлених у всіх статтях цього збірника: це і критика андроцентризму традиційної історичної науки та її зосередження на бойових діях і політичних стратегіях урядів; амбівалентне ставлення різних течій феміністської історіографії до війни — як водночас ворожої до жінок і такої, що відкриває можливості емансипації, демократизації та змін ґендерного ладу загалом; це тема служби жінок у війську, а також на трудовому та домашньому фронті; культурне конструювання маскулінности і фемінности, до якого вдається офіційна пропаґанда урядів та суспільні групи; тема сексуального насильства під час війни та «сексуального колабораціонізму»; повоєнна марґіналізація жінок—колишніх вояків тощо.

Природне / соціяльне, есенційне / сконструйоване

Дослідники, праці яких зібрано у цій книжці, демонструють різні підходи до розуміння ґендеру. Часом відмінності між чоловіками і жінками розуміються як самоочевидні та природні. Наприклад, у статті Володимира Гінди «Чоловіки і жінки у партизанських загонах» жінок названо слабкою статтю (і без лапок); автор також стверджує, що «звичайно, жінкам, з огляду на їхні фізіологічні особливості, було важко перебувати у чоловічому колективі» (с. 157), ніби це якась самоочевидна одвічна істина, а не соціяльно сконструйована у певний історичний момент ситуація. Однак в основній частині статті Гінда дуже влучно показує, що сексуальне насильство над жінками зумовлювала соціяльно-специфічна владна ієрархія, на вершині якої перебували керівники партизанських загонів і близькі до них особи, які мали фактично необмежену владу та право вирішувати щодо життя і смерти, тоді як жінок сприймали як значно менш цінний ресурс порівняно із чоловіками-партизанами й об’єктивували як «сексуальних рабинь». Однак наприкінці автор усе-таки повертається до «природнішого» пояснення поведінки ґвалтівників: особливо часто жертвами ставали «молоді вродливі» жінки, а «війна певною мірою підвищувала статеве бажання чоловіків через відсутність нормальних відносин із жінками» (с. 170). Через такі твердження, а також вирази на кшталт «втамувати фізіологічний потяг», поведінка ґвалтівників набуває якщо не виправдання, то принаймні своєрідної природности. Зауважимо також, як непомітно у мові оприявнюються уявлення про «нормальне».

У цьому ж збірнику статтю Марти Гавришко «Заборонене кохання: фактичні дружини учасників підпілля ОУН та УПА 1940–1950-х років», присвячену фактично тим же проблемам, але в українському націоналістичному підпіллі та партизанці, написано радше з позицій соціяльного конструкціонізму. Авторка розглядає стосунки між чоловіками та жінками не як зумовлені якимись одвічними рисами статей, але як частину ширшого культурного контексту. Традиційні сільські погляди на родину, християнська мораль, націоналістична ідеологія з її специфічною візією людини та родини, а також закрите середовище підпілля із його браком ресурсів та жорсткою...

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!