Игорь Голомшток. «Занятие для старого городового». Мемуары пессимиста

Олег Сидор-Гібелинда ・ Червень 2018
Москва: АСТ, 2014.
Редакция Елены Шубиной
«Мемуари песиміста» – це новий тип ретроспективної рефлексії. Скажемо одразу: спроєктованої на дисидентський рух 1960–1980-х, у якому Ґоломшток брав участь, на щастя, відносно безболісно (суд за відмову свідчити на процесі Сінявського–Даніеля обернувся для нього гомеопатичним, як на тоді, заходом: півтора роки примусових робіт, а де-факто – штраф). Це дало йому змогу оповісти свою версію доби без зайвого патосу й аж ніяк не песимістично. Радше іронічно, саркастично, навіть поблажливо. Договорімо до кінця: мистецтвознавчо.
173 переглядів

Поліна Жеребцова. Осляче поріддя

Юлія Стахівська ・ Квітень 2018
Львів: Видавництво Старого Лева, 2017.
Переклад з російської Оксани Думанської
«Осляче поріддя» – це прізвисько героїні, що його їй дала мати, досить ексцентрична жінка, яка «визнавала дітей, що прийшли в цей світ, трьома поріддями: ангельським, чортовим охвістям, ослячим». Як бачимо, останнє – найважче, бо поєднує в собі, за словами авторки, упертість, справедливість і відчайдушність.
362 переглядів

Валентина Прокіп (Савчук) (упор., передм.). Леся Українка. Листи 1898–1902

Ярослава Тимощук ・ Лютий 2018
Київ: Комора, 2017.
Леся Українка мандрує Німеччиною, Італією, Швайцарією. Вона заощаджує на вбраннях, проте дістає абонемент на книжки й періодику з европейських бібліотек. Її листи із Сан-Ремо та Берліна рясніють іноземними словосполуками: Леся Українка вивчає італійську, перекладає Гайне, Метерлінка та мріє приєднати українську літературу до европейського культурного поля.
447 переглядів

Марія Савчин. Тисяча доріг. Спогади жінки учасниці підпільно-визвольної боротьби під час і після Другої світової війни

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Київ: Смолоскип, 2017.
Оповідь Савчин переплітає в собі «велику» і «малу» історії. Бої та підпільна діяльність УПА перетинаються з особистою історією «Марічки». Бачимо її дорослішання, коло спілкування, вступ до ОУН, перехід у підпілля, одруження, боротьбу, арешти і втечі. При цьому авторка час від часу звертається і до буденних, інтимних подробиць, не дуже властивих «героїчному» дискурсові.
229 переглядів

Ольга Шамрай (составитель). «…И мне остается целая жизнь»

Марина Полякова ・ Грудень 2017
Киев: 2014.
Це друге, майже вдвічі грубше за попереднє, видання збірника, присвячене пам’яті київської краєзнавиці Леонори Натанівни Рахліної. Попри те, що книжку зроблено на аматорському рівні (вона конче потребує коректорської правки) і що видання побачило світ не у видавництві, воно виконує важливу місію: розповідає про життя людини, яка надзвичайно багато зробила для Києва.
203 переглядів

Севгіль Мусаєва, Алім Алієв. Мустафа Джемілєв. Незламний

Юлія Ємець-Доброносова ・ Жовтень 2017
Харків: Віват, 2017.
Оповідь про Мустафу Джемілєва можна зіставити з портретом, техніка створення якого співмірна сучасній медія-культурі. Автори використовують підходи, властиві друкованій книжці та новим медіям. Це дає їм змогу долати рамки переліченого і відточувати можливості перспективного жанру в українській видавничій практиці — книжок про видатних сучасників. Писати про того, хто є моральним авторитетом, і не вдаватися до надмірного патосу важко, проте автори «Незламного» впоралися із таким завданням.
333 переглядів

Юлія Хоменко, Альона Цілюрік та ін. Нові сусіди. Життєві історії внутрішньо переміщених осіб на Полтавщині

Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Кременчук: NovaBook, 2016.
Не кожен із вимушених переселенців трагічно сприймає свій новий статус, для декого він став шансом. «Чарівний копняк», — говорить про незапланований переїзд молода жінка Карина, нині мешканка Горішніх Плавнів. Вона не називає себе жертвою і вважає, що несподівані обставини слід використати як нагоду збудувати ліпше життя.
278 переглядів

Вероника Миронова. Люди Донбасса. Жизнь сначала

Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Харьков: Фолио, 2015.
Оповідачка дискутує з героями, коли в їхніх версіях подій з’являються розбіжності. У сентиментальних інтонаціях авторки прочитується прихильність до людей, які поділяють її позиції. Коли ж виникають суперечності в поглядах, оповідачка теж висловлює своє ставлення — зрештою, його завжди підкреслено у післямові своєрідним висновком, покликаним наштовхнути читача на «правильну» думку.
329 переглядів

«Критика» спільно з видавництвом Laurus видала книжку відомої історикині, докторки історичних наук, професорки катедри історії НаУКМА Наталі Яковенко «У пошуках...

1251 переглядів

Йосиф Сліпий. Спомини

Віктор Крупина ・ Березень 2017
Львів: Видавництво УКУ, 2014.
Мемуари митрополита УГКЦ, патріярха, науковця і релігійного діяча Йосифа Сліпого з’явилися у 1963–1964 роках, коли після звільнення з радянських концтаборів він надиктував їх секретареві о. Іванові Хомі. Існування спогадів, автор яких свідчить про основні події свого життя до звільнення у 1963 році, довгий час не афішувалося, і про них знало вузьке коло осіб. Спогади написано в одному стилі, але різним калібром. Від локально-приватного характеру до ширшого контексту державних і церковних справ митрополит переходить приблизно з початком Другої світової війни. Автор небагатослівний.
321 переглядів