Андрєй Солдатов, Міхаель Гаґемайстер, Ашот Манучарян.... Osteuropa, 2016, № 11–12

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Die Ordnung der Dinge: Qualitative Analysen zum Osten Europas.
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його матеріяли, що стосуються Росії. Журналіст, головний редактор сайту Agentura.ru, Андрєй Солдатов зазначає, що впродовж тривалого часу інтернет був притулком для критичної російської публіки («Моніторинґ і покарання. Посилення контролю над інтернетом у Росії»).
203 переглядів

Іван Гоменюк. Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації

Єгор Брайлян ・ Лютий 2018
Харків: КСД, 2017.
В основі книжки Івана Гоменюка лежить територіяльно-проблемний принцип, коли розглянуто перипетії перекроювання німецько-чехословацьких, польсько-чехословацьких, польсько-литовських, угорсько-чехословацьких, угорсько-словацьких кордонів у 1920–1930-х роках. Видання містить світлини, проте для наочности варто було б умістити й карти. Каменем спотикання між Німеччиною і Чехословаччиною стала судетська проблема. Її вирішення, до якого вдалися нацисти в 1938–1939 роках, поховало Версальську систему міжнародних відносин.
1082 переглядів

Матіас Енар. Компас

Вадим Мірошниченко ・ Грудень 2017
Львів : Видавництво Старого Лева, 2017.
Переклад з французької Ірини Славінської
2015 року французький письменник Матіяс Енар отримав Ґонкурівську премію за роман «Boussole». Про цю подію в Україні мало писали, а якщо хтось щось і чув про автора, то фраґментарно, адже текстів українською не було. Українське видання роману докорінно не змінило ситуації. Енар не став відомий широкому колу читачів, на відміну від деяких інших сучасних французьких письменників, як-от Фредерик Беґбедер, Мішель Уельбек, Патрик Модіяно, Анна Ґавальда чи Амелі Нотомб.
317 переглядів

Укладач Вахтанг Кіпіані. Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому XX столітті

Орися Грудка ・ Грудень 2017
Харків: Vivat, 2017.
У передмові до книжки, до якої ввійшли тексти авторів «Історичної правди», упорядник Вахтанг Кіпіані нагадує, що на польську буцімто історичну кінострічку «Волинь» в Україні не знайшлося гідної відповіді. Адже польський жвавий науковий інтерес та величезні книжкові тиражі на цю тему непропорційні до мізерних українських. Відтак мета видання — ознайомити українську авдиторію з історичними та історіографічними підвалинами українсько-польського конфлікту історичної пам’яті, але — увага! — не задля відповіді «своєю правдою», як може ввести в оману назва книжки, а для діялогу й порозуміння.
245 переглядів

Карл-Маркус Ґаусс. Європейська абетка

Юлія Ємець-Доброносова ・ Грудень 2017
Чернівці: Видавництво 21, 2017.
Переклав з німецької Юрко Прохасько
Есеїст, критик і видавець Карл-Маркус Ґаус, який живе і працює у Зальцбурзі, осмислює одночасне прагнення Европи зберегти єдність і вшанувати розмаїття. Його цікавить не европейський горизонт, а европейські горизонти. Він творить авторську абетку (з різних мов: німецької, української, польської, італійської, албанської, словацької, хорватської, баскської), в якій вказує на осередки напруги в існуванні, комунікації, розвитку Европейського Союзу і ширшого кола европейських країн.
265 переглядів

23 грудня 2017 року стартує святкова передплатна кампанія часопису «Критика». 2017-й рік – особливий для часопису, адже видання відзначило своє 20-річчя. ...

968 переглядів

Після розпаду соціялістичного блоку та СРСР наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років здавалося, ніби Европа рухалася назустріч об’єднанню. Однак ані...

582 переглядів

Ніл Ферґюсон. Цивілізація: як Захід став успішним

Єгор Брайлян ・ Листопад 2017
Київ: Наш формат, 2017.
Переклав з англійської В’ячеслав Циба
Бестселер британського історика та журналіста Ніла Ферґюсона присвячено вирішенню одвічних питань: хто в дихотомії Схід–Захід нині панує у світі та чи насправді завершилося глобальне панування Заходу. У передмові автор пояснює, що спонукало його написати книжку, побічно аналізуючи причини фінансово-економічної кризи 2008–2009 років у США, а відтак переходить до виявлення методологічних підходів для аналізу заданої проблематики у працях Робіна Джорджа Колінґвуда, Адама Сміта, Фернана Броделя, Франсуа Ґізо.
2054 переглядів

Наукове Товариство імені Шевченка в Америці запрошує на презентацію видавництва і часопису «Критика» з нагоди 20-річного ювілею. Захід відбудеться у суботу, 2...

303 переглядів

25 липня 2016 року в Анкарі у столітньому віці пішов із життя професор Галіль Іналджик. Він був визнаним світовим авторитетом з історії Османської імперії. В...

1732 переглядів