Йоханан Петровський-Штерн. Анти-імперський вибір. Постання українсько-єврейської ідентичности

Редакція Критики ・ Червень 2018
Київ: Критика, 2018.
Авторизований переклад з англійської Павла Грицака та Миколи Климчука за редакції Вадима Дивнича; наукова редакторка українського перекладу Ярина Цимбал. 432 с., бібл., с. і–хх – іл. вкл. ISBN 978–9662789–07–2
Видана англійською мовою 2009 року і тоді ж удостоєна нагороди Американської асоціяції україністів монографія знаного дослідника історії та літератури східноевропейського єврейства професора Північно-Західного університету в Чикаґо розповідає про євреїв, які супроти звичаїв єврейської інтеґрації й імперського асиміляційного вектора обрали собі...
253 переглядів

У повоєнний час після Другої світової війни особливої гостроти й актуальности набувають дискусії довкола ідеї «Заходу» та «духовної кризи» Европи. І, що важливо...

2993 переглядів

Середовище

Олесь Федорук ・ Грудень 2015

Один за одним вони залишили нас. Борис Черняков (2010), Василь Бородін і Микола Павлюк (2011), Володимир Яцюк (2012), Веніамін Еппель (2013), Ростислав Пилипчук...

356 переглядів

Peter Pomerantsev. Nothing Is True and Everything Is Possible. The Surreal Heart of the New Russia

Оксана Форостина ・ Березень 2015
Public Affairs, 2014.
Англійською мовою
Москва почалася для Померанцева 2001 року,коли він приїхав у переповнене життям, можливостями, грошима місто — працювати в західних аналітичних центрах,проєктах ЕС, асистентом на зйомках документальних фільмів західного виробництва. Але сюжет, подорож починається лише 2006 року,коли Померанцев стає продюсером документальних фільмів і реаліті-шоу на телеканалі ТНТ. І згодом стане зрозуміло,що телебачення є одним із утілень влади — могутнім інструментом (хай його й контролюють спецслужби) і достатньо потужним,аби знищити того чи того можновладця,"центральним механізмом авторитаризму нового типу"
1037 переглядів

Уперше я зустрів Івана Лисяка-Рудницького 1977 року, але знав про нього принаймні від 1970 року. Двоє людей звернули мою увагу на його статті. Першим був друг...

1736 переглядів

Дискусія «Українські інтелектуали й множинна ідентичність» (ч.01)

Критичні рішення
Березень 2014

27 березня 2013 року в Одесі відбулась подіюмна дискусія «Українські інтелектуали й множинна ідентичність». Подію організував часопис «Критика» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Розмова зосереджувалась на пошуках спільних контекстів у розмаїтті, яке є викликом і можливістю для українських інтелектуалів.

478 переглядів

Миколі Рябчукові у його відсутній Festschrift

Ярослав Грицак, Вадим Дивнич ・ Січень 2014

Кажуть, що світ науковців, письменників, митців еґоцентричний зі своєї природи. Більшість із них психологічно ніколи не виростає з підліткового віку. Кожна чи...

1866 переглядів

Межі політичної ангажованості інтелектуалів: погляд соціології знання

Критичні рішення
Листопад 2013

Чим вирізняється політична ангажованість інтелектуалів? Чи є інтелектуали політичним класом - і якщо так, то чому вони досі не взяли повсюдно владу до рук? Ці та інші питання зачіпає в своїй доповіді В'ячеслав Циба. В якости диспутанта з ним полемізує Володимир Фадеєв. Учасниками дискусії також стали філософи Володимир Менжулін, Віталій Терлецький, Михайло Мінаков.

1349 переглядів

Дискусія «Українські інтелектуали й множинна ідентичність» (ч.12)

Критичні рішення
Березень 2013

27 березня о 18:00 в Одесі відбулась подіюмна дискусія «Українські інтелектуали й множинна ідентичність». Розмова зосереджувалась навколо спільних контекстів, загальників у розмаїтості світоглядів, цінностей та мотивів, які є викликом і можливістю українських інтелектуалів. Метою дискусії було віднайдення компромісу та глобального виміру українських множинних ідентичностей.

538 переглядів

Дискусія «Українські інтелектуали й множинна ідентичність» (ч.11)

Критичні рішення
Березень 2013

27 березня о 18:00 в Одесі відбулась подіюмна дискусія «Українські інтелектуали й множинна ідентичність». Розмова зосереджувалась навколо спільних контекстів, загальників у розмаїтості світоглядів, цінностей та мотивів, які є викликом і можливістю українських інтелектуалів. Метою дискусії було віднайдення компромісу та глобального виміру українських множинних ідентичностей.

540 переглядів