Карла Гільшер, Аня Типнер, Кристоф Бартман. Osteuropa, 2018, № 1–2. Nackte Seelen. Svetlana Aleksievič und der «Rote Mensch»

Ростислав Загорулько ・ Квітень 2019
Алексієвич властиве розмивання меж жанру. Її методи журналістські, проте ефект її текстів літературний. Зібрані свідчення вона використовує задля створення пам’ятників епохи та її людей. Ухвалюючи рішення, Шведська академія керувалася розширеним поняттям літератури, яке загалом не є новим. У такий спосіб спонсори премії втілили намір вирізнити насамперед «ідеалістичну» літературу.
254 переглядів

Іван Шпілецький, Лявон Баровіч, Іван Цьвікевіч та ін. ARCHE. 2015, № 3. Гістарыяграфія 1920-х гадоў: «доўгае XIX стагодзьдзе». Частка 2: Паўстаньні і рэвалюцыі

Максим Карповець ・ Червень 2017
731 ст.
Автори числа досліджують історіографію 1920‑х років, зосереджуючись на повстаннях та революціях у Польщі, Литві й Білорусі. Тематично часопис розбито на три частини, присвячені повстанням, народникам і революції 1905–1907 років. Автори не ставлять собі завдання повністю висвітлити революційні події XIX–XX століть, а прагнуть лише окреслити найменш відомі аспекти.
433 переглядів

Аляксей Лятовскі, Альона Арцьоменка, Вадзім Биліна та ін. ARCHE. 2015, № 4. Нераўнапраўнае партнёрства: дзяржава і грамадзянская супольнасць пры кансалідаваным аўтарытарызме

Максим Карповець ・ Червень 2017
318 ст.
Число присвячено розмаїтим вимірам солідарности: від ґендерних проблем до субкультури футбольних фанатів. Видання пропонує подивитися на феномен білоруського суспільства з несподіваних ракурсів, зважаючи на його складну політичну основу та динаміку. Різні соціяльні групи формують унікальний клімат у країні, пропонуючи альтернативну реальність, часто якісно відмінну від стереотипного образу Білорусі.
467 переглядів

Андрей Мацук, Ніна Скеп’ян, Томаш Кемп та ін. ARCHE. 2015, № 6. Князі Радзівілы

Максим Карповець ・ Червень 2017
302 ст.
Із князями Радзивілами пов’язано засадничі реформи й історичні зрушення в країні, адже вони володіли значними статками й авторитетом, що давало змогу впливати на політичну еліту. Тож у вступі Андрей Мацук зауважує, що князі присвятили все життя ВКЛ, дбаючи про державні інтереси.
510 переглядів

Світлана Алексієвич. Останні свідки. Соло для дитячого голосу

Володимир Шелухін ・ Червень 2017
Київ: Дух і Літера, 2016.
Переклад з російської Лесі Лисенко – 368 c. – ISBN 978-966-378-472-4
Книжку сповнено дражливими, травматичними спогадами про повсякдення війни: виживання, окупацію, евакуацію, очікування, розлуку та повернення, що нерідко поєднуються з глибоко суґестивними пасажами про вияви людської стійкости і гідности. Авторка вірила, що надання голосу найменшим забезпечить вихід за межі ідеологічних кліше в тлумаченні воєнного часу.
1024 переглядів

Ден Бравн, Віктар Конлєх, Андронік Антанян.... ARCHE. 2015, № 1–2. Дэн Браўн. Код Да Вінчы

Богдан Завітій ・ Лютий 2017
«Можливо, хоч як це прикро, слід означити мовну ситуацію в Білорусі бодай так: монолінґвізм при періодичному використанні іншої (національної) мови? Звучить зневажливо для більшости білорусів, але, нам здається, така характеристика ближча до реальности».
469 переглядів

Наталля Гардзієнка, Лявон Юревіч.... Запісы Беларускага інстытуту навукі й мастацтва. Том 38

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Нью-Ёрк — Менск: 2016.
Тема чергового тому альманаху — пам’ять і політика меморіялізації. Відкриває його велика стаття Наталлі Гардзієнки «Цвинтарі як частина меморіяльної культури еміґрації» з оглядом історії білоруських некрополів у різних країнах світу, минулого громад, при яких створено кладовища, вікового, статевого й конфесійного поділу похованих тощо. Авторка окремо зупиняється на похованнях чільних діячів білоруського зарубіжжя, оглядає особливості могильних каменів еміґрантів і епітафій на них.
488 переглядів

Зміцєр Матвєйчик, Сяргей Йорш, Наталля Гардзієнка... . Запісы Беларускага інстытуту навукі й мастацтва. Том 37.

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Нью-Ёрк — Менск: 2014.
Черговий том «Запісаў» є найбільшим за обсягом випуском альманаху в його історії, що сягає майже дев’ятисот сторінок. Уперше від часу появи (перший випуск вийшов 1952 року) він отримав звичні для наукового видання атрибути — анотації до статтей та інформацію про авторів. Тема числа — життя білоруських еміґрантів у Франції та Чехословаччині, однак відкриває його розлога публікація ширшого засягу.
527 переглядів

Микола Рябчук, Андраш Рац та ін. Беларусь на авансцэне Еўразіі: паміж Масквой і Кіевам. Belarus on the Forefront of Eurasia: between Moscow and Kyiv

Богдан Завітій ・ Листопад 2016
Warszawa: Dom Wydawniczy Elipsa, 2014.
До збірника ввійшли матеріяли однойменної міжнародної конференції, яка відбулася 2014 року у Варшаві. Її зорганізував Центр білоруських досліджень при Інституті громадянського простору й публічної політики Університету Лазарського — однієї з найвідоміших польських недержавних вищих шкіл. Тему конференції, що відбувалася вшосте, продиктували тогочасні події в Україні: тільки-но відбулася Революція Гідности, Росія анексувала Крим і розпочала аґресію на Донбасі. Які наслідки ці події матимуть для Білорусі? Чи вплинуть вони — і як саме — на розвиток громадянського суспільства в країні?
546 переглядів

Генадзь Сагановіч, Кшиштоф Квятковський... . ARCHE. Бітва пад Оршай: месца памяці і канфлікт інтэрпрэтацый

Максим Карповець ・ Вересень 2016
2014, № 12
Число білоруського часопису присвячено одній із ключових подій в історії Великого князівства Литовського (ВКЛ) — битві під Оршею 1514 року. Тоді об’єднані литовсько-польсько-руські сили під командуванням князя Костянтина Острозького розгромили московське військо на чолі з Іваном Челядіним. Автори осмислюють битву з кількох перспектив, враховуючи різні інтерпретації, зокрема авторства російських істориків. Такі події, як битва під Оршею, є причиною для політизації та викривлення історії, адже для багатьох визнати поразку — непосильне завдання.
658 переглядів