Альґіс Кашєта (упор.). Щоденник партизана Льонґінаса Балюкявічюса — Дзукаса: 23 червня 1948 р. — 6 червня 1949 р.

Яна Примаченко ・ Лютий 2018
Львів: Кальварія, 2016.
Переклад Василя Капкана.
Упорядник видання, литовський історик Альґіс Кашєта 1993 року віднайшов щоденник одного з учасників литовського руху опору, Льонґінаса Балюкявічюса — партизана Дзукаса, в архіві КҐБ у Вільнюсі і підготував його до друку. Щоденник перекладено англійською, чеською, польською, російською мовами, а тепер він побачив світ і українською.
395 переглядів

Іван Гоменюк. Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації

Єгор Брайлян ・ Лютий 2018
Харків: КСД, 2017.
В основі книжки Івана Гоменюка лежить територіяльно-проблемний принцип, коли розглянуто перипетії перекроювання німецько-чехословацьких, польсько-чехословацьких, польсько-литовських, угорсько-чехословацьких, угорсько-словацьких кордонів у 1920–1930-х роках. Видання містить світлини, проте для наочности варто було б умістити й карти. Каменем спотикання між Німеччиною і Чехословаччиною стала судетська проблема. Її вирішення, до якого вдалися нацисти в 1938–1939 роках, поховало Версальську систему міжнародних відносин.
1278 переглядів

Людмила Гриневич. Хроніка колективізації та Голодомору в Україні. 1927–1933

Гіроакі Куромія ・ Грудень 2017
Київ: Критика.
Том 1. Початок надзвичайних заходів: Голод 1928–1929 років. Книга 1 (2008), книги 2–3 (2012).
Катастрофічні події ніколи не бувають простими. Голодомор в Україні та кількох інших реґіонах Совєтського Союзу, який спричинив мільйони смертей, не є винятком. Це визначне видання, перший із чотирьох його томів, розширює сферу дослідження і стосується передісторії Голодомору. Три книги першого тому, про які тут ідеться, не розчаровують читацьких сподівань. Найважливішим внеском цього тому є аналі
518 переглядів

Jan C. Jansen, Jurgen Osterhammel. Decolonization: A Short History

Єгор Брайлян ・ Жовтень 2017
New Jersey: Princeton University Press, 2017.
Translated from German by Jeremiah Riemer
Книжку німецьких фахівців із глобальної історії та феномена колоніялізму Яна Янсена (Німецький інститут історії, США) та Юрґена Остергамеля (Констанцський університет, Німеччина) присвячено деколонізаційним процесам у новітній період, які торкнулися економіки, культурного розвитку, політики. Видання монографії є доповненням німецькомовного ориґіналу 2013 року.
725 переглядів

Чому ж більшовицький державний переворот у Петрограді, проти якого виступав майже весь політичний клас Росії і навіть деякі більшовики, відбувся настільки...

1966 переглядів

Іван Шпілецький, Лявон Баровіч, Іван Цьвікевіч та ін. ARCHE. 2015, № 3. Гістарыяграфія 1920-х гадоў: «доўгае XIX стагодзьдзе». Частка 2: Паўстаньні і рэвалюцыі

Максим Карповець ・ Червень 2017
731 ст.
Автори числа досліджують історіографію 1920‑х років, зосереджуючись на повстаннях та революціях у Польщі, Литві й Білорусі. Тематично часопис розбито на три частини, присвячені повстанням, народникам і революції 1905–1907 років. Автори не ставлять собі завдання повністю висвітлити революційні події XIX–XX століть, а прагнуть лише окреслити найменш відомі аспекти.
276 переглядів

Алейда Ассман. Длинная тень прошлого: Мемориальная культура и историческая политика

Дмитро Шевчук ・ Лютий 2015
Москва: Новое литературное обозрение, 2014.
Російською мовою
У книжці німецької дослідниці культурної пам’яті Алейди Асман зосереджено увагу на дослідженні меморіяльної культури та історичної політики. Сучасність актуалізує вивчення цих феноменів, оскільки можемо спостерігати, як часто меморіяльна культура переплітається із новими стратегіями і технологіями мобілізації уваги. Авторка зауважує, що у світі глобальних медій і транснаціональних організацій нація не може будувати мітологізовані уявлення про себе і конструювати власну національну пам’ять поза будь-якою критикою, а також не може дозволити собі забути про жертв власної історії.
736 переглядів

Іза Хруслінська. Український палімпсест. Оксана Забужко у розмові з Ізою Хруслінською

Оксана Форостина ・ Грудень 2014
Київ: Комора, 2014.
Переклад із польської Дзвенислави Матіяш за редакцією Івана Андрусяка та Оксани Забужко
Ця розмова — щонайменше на два боки: якісь із приміток не потрібні українцям, а потрібні полякам, а згадка про комедію Старицького «За двома зайцями» нічого не скаже польським читачам, але є гачком для співвітчизників, зокрема тих, що вхоплять його завдяки однойменному совєтському фільмові. В першому з 16 розділів співрозмовниці розгойдують вільний жанр неспішної розмови історією двох дідів Оксани
2410 переглядів

Мстивий авторитаризм полонив Туреччину. Для прихильників прем’єр-міністра це річ прикра, але необхідна. Багато з тих, із ким я спілкувався, вважають, що протест...

2512 переглядів

Довге століття винахідника традицій

Ярослав Грицак ・ Листопад 2012

Гобсбавмова слава є цілком заслуженою. Писання про нього передбачає часте вживання суперлятиву: найвідоміший історик-марксист, неперевершений стиліст, а також...

3447 переглядів