Андрей Дмитриев. Н. П. Гиляров-Платонов и русская литература 1850–1880-х годов

Олесь Федорук ・ Серпень 2018
Санкт-Петербург: ООО «Родник», 2018.
Значення, яке цей московський цензор мав для Куліша, можна зіставити з тим, яку роль відіграв для нього інший московський цензор – Ніколай фон Крузе (який, нагадаю, дозволив до друку без цензурних купюр знакові для нашої культури «Записки о Южной Руси»). Обидва цензори були виразниками суспільного проґресу і своїм вільнодумством та сміливістю в ухваленні відповідальних рішень «випадали» із загальної системи царської Росії, спрямованої на обмеження свободи друкованого слова.
98 переглядів

Від Шевченка шляхи двох літератур остаточно розходилися, вже була очевидною різниця між ними. Звичайно, все, що Бєлінський аналізував, він підтягував до своїх...

527 переглядів

Andrii Danylenko. From the Bible to Shakespeare. Pantelejmon Kulish (1819–1897) and the Formation of Literary Ukrainian

Володимир Шелухін ・ Грудень 2017
Boston: Academic Studies Press, 2016.
Книжку Андрія Даниленка, професора університету Пейс у Нью-Йорку, присвячено дискусіям про формування літературного стандарту української мови у ХІХ столітті. Перекладацьку творчість Пантелеймона Куліша проаналізовано в досить широкому контексті його історичних студій, суспільно-філософських пошуків, почасти літературних дебатів, особистої творчої еволюції. Ця еволюція полягала в переході від стихійно романтичного сприйняття народної української мови та фольклорних жанрів її побутування до систематизованішої, навіть позитивістської платформи з її реконструкції.
218 переглядів

Водночас із процесом творення нового канону тривав перегляд і давнього, і нового канону, спрямований передусім на модерністську творчість, для якої в...

1829 переглядів

Петро Кралюк. Таємний агент Микола Гоголь, або Про що розповідає «Тарас Бульба»

・ Березень 2017
Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.
Назва нарису Петра Кралюка та зображення на обкладинці книжки натякають на шпигунські пристрасті довкола постати Миколи Гоголя. Ключем для «викриття» аґента є інтерпретація повісти «Тарас Бульба». Цей твір вибрано з огляду на закладені в ньому контроверсії, а також на його значення в культурно-політичному дискурсі ХІХ століття. Зрештою, і сьогодні постать Гоголя і його «Тарас Бульба» породжують чималі суперечності через прагнення співвіднести їх із певним дискурсом — російським проімперським чи малоросійським провінційним.
680 переглядів

Видавництво «Критика» повідомляє про вихід нового, виправленого і доповненого, видання книжки київського історика літератури, критика та письменника Михайла...

224 переглядів

Настанови й орієнтири Олександра Потебні

Алєксандр Дмітрієв ・ Березень 2017

Творчість Олександра Потебні вже не раз було розглянуто в контексті української інтелектуальної традиції (починаючи від статтей Ієремії Айзенштока, Леоніда...

356 переглядів

Не так тії вороги, як ті патріоти...

Роман Мних ・ Березень 2017

Історія, про яку тут ідеться, розпочалася 2012 року, коли на адресу Віденського університету надійшли звинувачення від Єврейської громади Відня, спрямовані проти...

1738 переглядів

Професійне осмислення праць класика української літератури, фольклориста та перекладача Пантелеймона Куліша (1819–1897) триває та отримує визнання з боку...

957 переглядів

Віра Агеєва. Дороги й середохрестя

Катерина Девдера ・ Серпень 2016
Львів : Видавництво Старого Лева, 2016.
Нове видання есеїв Віри Агеєвої, однієї з провідних дослідниць української літератури ХХ століття, — це спроба звести місток між академічним літературознавством і доступною ширшому колу читачів літературою. Однак тексти книжки «Дороги й середохрестя» є радше науково-публіцистичними статтями, що тяжіють до есеїстики, ніж власне есеями.
610 переглядів