У цій статті розглядаються деякі аспекти політики пам’яті на україно-російському прикордонні на прикладі двох сусідніх областей – Харківської й Бєлгородської....
Монографія Климентія Федевича про польсько-українські стосунки між двома світовими війнами, написана спокійною мовою фактів, спричиняє, однак, справжній переворот в усталеному уявленні про міжнаціональні відносини польської та української спільнот у першій половині XX століття.
У роботі Петра Бондарчука проаналізовано кардинальні зміни в релігійній сфері, свідомості та практиці відправлення релігійних культів населенням України у 1940–1980-х роках. Автор застосовує системний підхід, комплексно описуюючи релігійно-церковне життя тогочасного суспільства, з рівною увагою до репресивної партійно-державної політики СССР щодо релігійних культів і внутрішного конфесійного життя релігійних громад різних віровизнань, особливостей релігійної свідомости вірян і їхнього сприйняття канонічних догматів, виконання релігійних обрядів, форми участи у богослужіннях.
Книжка «КҐБ та інші...» містить дві частин: поезію та есеї – напрочуд різнорідні не тільки за жанром та стилістикою, а й за настроєм. Поезія, написана в 1970-х (у перекладі Івана Андрусяка), та сучасні рефлексії (переклад Діани Клочко) об’єднані спільною темою совєтського дисидентства. Часом саркастична, подеколи іронічна, але повсякчас пронизлива Померанцева поезія стає елегією інтимному, кинутому на поталу вульґарности.
Кожен вірш із «Гри на скрипці» творить закінчену композицію, портрет предмету, людини, міста, епохи взагалі, чи й кількох епох. Ліричний герой переповідає епізоди, згадки та враження від післявоєнних років, згодом – заплутаного між офіціозом та особистісним ставленням до життя радянського періоду, і так далі, до самого сьогодення. Реалістичність зображеного межує з документальною фотографією: у вірші потрапляють найменші деталі побуту, який найпростіше було б окреслити прикметником «радянський».
Часи, коли минуле було джерелом позитивних цінностей, здається, вже давно й без вороття відійшли. Навряд чи сьогодні хтось може надихнути прийдешні покоління,...
Я не знаю, у який момент до такої великої місії було покликано Алєксандра Ісаєвіча Солженіцина. Чи не тоді, коли він чудом одужав від раку? Чи не з’явилося в...
Ігор Семиволос, Олександр Богомолов ･ Листопад 2008
Більшість пострадянських конфліктів розпочиналися з повернення до образів минулого. Образно кажучи, концепт «світлого майбутнього» в його радянській упаковці...
У цьому Висновку зроблена спроба довести, що Голодомор 1932–1933 років в Україні і на Кубані має ознаки злочину проти людяності відповідно до Римського статуту...
Позаяк соціялістичний реалізм було офіційно названо засадничим методом совєтської літератури, а будь-який новий твір розглядали з позицій нового методу, то...
