Труднощі з українським минулим полягають у тому, що воно є об’єктом запальних дискусій і контроверсії. Із багатьох питань в академічних спільнотах не можна...

1170 переглядів

Так, Україні треба позбутися совєтського минулого і конвертувати перемогу Майдану в справжні реформи й европейську інтеґрацію. Цього слід досягти за допомогою...

935 переглядів

«Критика» запрошує науковців та експертів додати свій голос до дискусії про так звану «декомунізацію» в Україні, «антикомуністичні закони» та інші запитання у...

781 переглядів

Дві України: кінець амбівалентности?

Микола Рябчук ・ Квітень 2015

Уявлення про Україну як про країну поділену чи навіть розколену стало банальним штампом у міжнародних медіях, попри обережні зусилля компетентніших науковців...

12675 переглядів

Цього року сповнюється 120 років від дня народження Олександра Довженка. Досить миттєвої паузи, яку читачева підсвідомість послужливо продовжить словами: «...

683 переглядів

Україна витримає і це випробування

Ярослав Грицак ・ Квітень 2014

Розуміння України вимагає парадигмальної зміни – перефокусування з питання ідентичностей на питання про цінності. Події на Евромайдані неможливо вповні зрозуміти...

3954 переглядів

Дехто й дотепер уважає знаменитий хор імені Григорія Верьовки «душею українського народу». Сімдесят років тому, коли його було створено, українському народові...

3976 переглядів

Набуток Мустафи Джемілева

Мирослав Маринович ・ Квітень 2014

Мені пригадується, як на початку 1990-х років в умах частини українців вряди-годи спалахувала тривога: чи не робить Україна фатальної помилки, сприяючи кримським...

849 переглядів

Діяльність трьох центральних персонажів цієї статті - Алєксандра Лаппо-Данілєвського, Пітіріма Сорокіна та Михайла Грушевського - єднає один важливий сюжет:...

871 переглядів

Наталя Хобзей, Оксана Сімович, Тетяна Ястремська, Ганна Дидик-Меуш. Лексикон львівський: поважно і на жарт

Соломія Бук ・ Липень 2013
Львів: Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, 2009.
Упорядниці «Лексикону львівського поставили собі за мету зафіксувати особливості мовлення Львова XX століття. Праця містить тлумачення багатьох іноді вже підзабутих слів, сталих словосполук, фразеологізмів, прислів’їв та приказок (понад 12 тисяч одиниць). Джерелами її стали насамперед власні спостереження авторок за лексиконом мовців міста, художня та мемуарна література авторів-львів’ян, а також приватний архів Івана Лучука. «Лексикон львівський» фіксує мовлення Львова таким, яким воно є, не підганяючи під рамки граматик і правописів. Авторки зуміли передати особливий дух Львова, коло
2135 переглядів