Ірина Колесник. Інститут історії України: Нове українське відродження

Андрій Блануца ・ Травень 2018
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
В українському історичному процесі «нове українське відродження», як зазначає авторка, «це доба незворотних змін, розпочатих перебудовою, краху тоталітарних режимів, утворення незалежної держави України, вирішальних зрушень в усіх сферах життя українського суспільства». В Інституті історії України у цей період відбулася демократизація наукового життя і зміна умов праці історика.
95 переглядів

Олексій Ясь. «На чолі республіканської науки...» Інститут історії України (1936–1986): Нариси з інституціональної та інтелектуальної історії (До 80-річчя установи)

Андрій Блануца ・ Травень 2018
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
Монографія історіографа Олексія Яся аналізує діяльність Інституту історії України НАН України в радянську добу. Окрім розлогих шести розділів, книжка містить 13 додатків і хронологію Інституту за 1936–1986 роки. Видання відкриває серію «Студії з інституціональної історії».
97 переглядів

Оксана Кісь (заг. ред.). Українські жінки у горнилі модернізації

Галя Василенко ・ Квітень 2018
Харків: КСД, 2017.
Мабуть, найкритичнішим та найконфліктнішим текстом у збірнику є стаття Марти Гавришко про жінок-підпільниць. Національне підпілля – тема, що обросла багатьма ідеологічними шарами. Слава партизанського підпілля і злочинність підпілля національного міняються місцями за часів незалежности України. Героїзм та звитяга – саме так заведено описувати діяльність ОУН. Звинувачення в її бік часто прирівнюється до зради національних інтересів. На лезі цього ножа виписано історію жінок, які не лише зробили вагомі внески в розвиток національного підпілля, а й часто були його жертвами.
518 переглядів

Олександр Кирієнко. Військова цензура в українських губерніях Російської імперії (липень 1914 р. — жовтень 1917 р.)

Андрій Блануца ・ Лютий 2018
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
Дослідження політики військової цензури на українських землях Російської імперії в період Першої світової війни (в автора — Великої війни) набуває значення з огляду на сучасну гібридну війну Росії проти України, як наголосив у вступному слові відповідальний редактор видання Олександр Реєнт. Олександр Кирієнко зазначає в передмові, що, попри певні розробки і напрацювання у цій тематиці сучасників подій та радянських і російських науковців, в Україні ця тема постає чи не вперше. Тому автор вводить до наукового обігу чимало нових документів.
208 переглядів

Климентій К. Федевич, Климентій І. Федевич. За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905–1917 роки)

Редакція Критики ・ Лютий 2018
Київ: Критика, 2017.
Авторизований переклад з російської Катерини Демчук. ISBN 978-966-2789-05-8
У монографії розглянуто вельми парадоксальний феномен останньої декади існування імперії Романових: широке долучення до українського національного життя раніше вірнопідданчої проімперської правиці – зокрема, чорносотенців, православних радикалів, лоялістів-«октябристів» та інших консерваторів українського (насамперед волинського) походження – і участь цих «новонавернених» у розбудові національних інститутів і творенні проукраїнського дискурсу. Спираючись на широку джерельну базу, дослідники підважують усталені стереотипи щодо історії українського руху і демонструють, що на початку ХХ століття
279 переглядів

Наталя Яковенко. У пошуках Нового неба. Життя і тексти Йоаникія Ґалятовського

Редакція Критики ・ Лютий 2018
Київ: Лаурус; Критика, 2017.
704 с., бібл., іл. ISBN 978-966-2449-93-8. ISBN 978-966-8978-97-5
Книжку з пера чільної дослідниці ранньомодерної історії України присвячено колоритній постаті найпопулярнішого на руських теренах церковного письменника другої половини XVII століття Йоаникія Ґалятовського. Авторка окреслює витоки новочасного «інтелектуального повсякдення» в Україні й показує універсальний характер і водночас історичну специфіку тих прикмет «самости», що виразно оприявнились у барокову добу «київської відкритости» й «витворили обличчя нової української культури».
213 переглядів

Никита Соколов, Анатолий Голубовский (ред.). Русско-украинский исторический разговорник. Опыты общей истории

Яна Примаченко ・ Лютий 2018
Москва: Новое издательство, 2017.
Задум створити «розмовник» виник іще в серпні 2014 року. У центрі уваги – дев’ять портретів «найконтроверсійніших» постатей української та російської історії від князя Володимира до Степана Бандери. Кожен розділ написано у співавторстві двох істориків – з України та Росії. Перед авторами стояло завдання «відділити наукові знання від нашарувань політичної мітології і напрацювати єдиний, несуперечливий і безконфліктний образ минулого для сучасних Росії та України».
341 переглядів

Обговорення книжки про український національний рух (1905 –1917 роки). Частина 5.

Климентій ФедевичОльга МартинюкОксана ЮрковаВолодимир ЛюбченкоОлена БетлійАндрій Мокроусов
Критичні рішення
Лютий 2018

Видавництво «Критика», Інститут Критики, Центр польських та европейських студій імені Єжи Ґедройця Національного університету «Києво-Могилянська академія» провели обговорення монографії Климентія К. Федевича і Климентія І. Федевича «За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905–1917 роки)».

290 переглядів

Обговорення книжки про український національний рух (1905 –1917 роки). Частина 4.

Климентій ФедевичОльга МартинюкОксана ЮрковаВолодимир ЛюбченкоОлена БетлійАндрій Мокроусов
Критичні рішення
Лютий 2018

Видавництво «Критика», Інститут Критики, Центр польських та европейських студій імені Єжи Ґедройця Національного університету «Києво-Могилянська академія» провели обговорення монографії Климентія К. Федевича і Климентія І. Федевича «За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905–1917 роки)».

260 переглядів

Обговорення книжки про український національний рух (1905 –1917 роки). Частина 3.

Оксана ЮрковаКлиментій ФедевичОльга МартинюкВолодимир ЛюбченкоОлена БетлійАндрій Мокроусов
Критичні рішення
Лютий 2018

Видавництво «Критика», Інститут Критики, Центр польських та европейських студій імені Єжи Ґедройця Національного університету «Києво-Могилянська академія» провели обговорення монографії Климентія К. Федевича і Климентія І. Федевича «За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905–1917 роки)».

230 переглядів