Михайло Шкільник. Україна у боротьбі за державність в 1917–1921 рр. Спомини і роздуми

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Київ: Кліо, 2016.
Шкільник був очевидцем подій української революції 1917–1921 років та одним із її активних діячів. Працював у Міністерстві торгівлі і промисловости УНР, а згодом – у Міністерстві закордонних справ. Після підписання в березні 1921 року Ризького мирного договору працював суддею у повітовому місті Перемишляни, де під час Другої світової війни за німецької окупації був бурмістром.
560 переглядів

Тарас Мошовський, Йосі Бейлін та ін. Східноукраїнський конфлікт в контексті глобальних трансформацій Збірка наукових статей. Випуски 1, 2

Юлія Ємець-Доброносова ・ Квітень 2017
Донецьк, Вінниця: Український інститут стратегій глобального розвитку і адаптації; Український культурологічний центр/Український інститут стратегій глобального розвитку і адаптації, 2016.
У передмові до першого випуску збірника задекларовано, що він є спробою подивитися на події на сході України, використовуючи філософську методологію, «відсторонено, за допомогою категоріального аналізу, немов це відбувається не з нами, але водночас із розумінням екзистенційної невідворотності того, що відбувається». Таких «ритуальних» фраз у текстах обох збірників є вдосталь. Проте їхнє співвіднош
300 переглядів

Ярослав Калакура, Світлана Панькова та ін. Український історичний журнал, 2016, № 3, 4

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
У рубриці «Історичні студії» третього числа часопису можна ознайомитися з узагальнювальними матеріялами про Михайла Грушевського, 150-річний ювілей якого вшановуємо цього року. Зокрема, історик Ярослав Калакура (Київ) характеризує Грушевського як фундатора історіографічних досліджень, а Світлана Панькова (Київ) розкриває специфіку творчої майстерні Грушевського на прикладі приготування і написання
423 переглядів

Микола Котляр, Олександр Іщенко та ін. Український історичний журнал, 2016, № 1, 2

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Структура «Українського історичного журналу» — одного з провідних історичних часописів України, заснованого ще 1957 року, — містить традиційні сім розділів. У головному розділі «Історичні студії» першого числа вміщено статті українських та закордонних науковців, що тематично та хронологічно віддзеркалюють сучасні тенденції історичних студій. Це статті з історії Київської Русі: Микола Котляр (Київ)
283 переглядів

Тамара Марценюк, Анна Квіт, Ганна Гриценко. «Невидимий батальйон»: участь жінок у військових діях в АТО (соціологічне дослідження)

Юлія Ємець-Доброносова ・ Квітень 2017
Київ: ФОП Клименко, 2016.
Дослідження, результати якого представлено у виданні, мало на меті з’ясувати особливості участи жінок у воєнних діях у зоні АТО, виявивши можливі успіхи та проблеми їхньої інтеґрації до війська. Праця містила кабінетне дослідження ґендерних аспектів Збройних сил України (аналіз статистичних даних про залученість жінок до військових структур, огляд законодавства) та експертні інтерв’ю, аналіз медійної репрезентації жінок в АТО, етнографічне дослідження (спостереження за жінками і чоловіками в зоні бойових дій) і розгляд юридичних аспектів участи жінок у воєнних діях на сході України.
522 переглядів

Роман Подкур. «Великий терор» 1937–1938 рр. на Донбасі

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
Книжка Романа Подкура є черговим виданням із серії «Студії з регіональної історії: Степова Україна», яку започаткував Інститут історії України НАН України. Автор, фахівець з історії спецслужб і тоталітарного режиму колишнього СРСР, актуалізував проблему «Великого терору» у розпал репресій 1930-х років у промисловому Донбасі. «Великий терор», на думку Подкура, є одним із піків політики «сталінської соціяльної інженерії». Тема тривалий час (до розпаду СРСР) була під грифом «цілком таємно», і лише наприкінці XX століття поступове розсекречення документів КҐБ дало можливість науковцям порушити...
761 переглядів

Станіслав Кульчицький, Лариса Якубова. Триста років самотності: український Донбас у пошуках смислів і Батьківщини

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Київ: Кліо, 2016.
Книжку написано в руслі повернення сходу України до українського історичного наративу, що в останні роки викликало чимало дискусій та контроверсій. Праця Станіслава Кульчицького і Лариси Якубової характерна комплексним підходом до вивчення генези Донбасу як невіддільної частини України.Про виняткову роль реґіону в українській та світовій історії влучно сказано у передньому слові академіка Валерія Смолія: «…нині Донбас — це не лише зона найгострішого в історії України конфлікту, це — оптика, яка унаочнює фатальні помилки української та радянської влади». У «Вступі» автори звертаються до...
556 переглядів

Йосиф Сліпий. Спомини

Віктор Крупина ・ Березень 2017
Львів: Видавництво УКУ, 2014.
Мемуари митрополита УГКЦ, патріярха, науковця і релігійного діяча Йосифа Сліпого з’явилися у 1963–1964 роках, коли після звільнення з радянських концтаборів він надиктував їх секретареві о. Іванові Хомі. Існування спогадів, автор яких свідчить про основні події свого життя до звільнення у 1963 році, довгий час не афішувалося, і про них знало вузьке коло осіб. Спогади написано в одному стилі, але різним калібром. Від локально-приватного характеру до ширшого контексту державних і церковних справ митрополит переходить приблизно з початком Другої світової війни. Автор небагатослівний.
317 переглядів

Валерій Левченко, Микола Кучеренко, Олена Кохан та ін. Краєзнавство, № 1–2

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Національна спілка краєзнавців України, 2016.
За цьогорічною традицією соціогуманітарних видань у першому спареному числі часопису першу рубрику присвячено ювілеєві Михайла Грушевського. Ориґінальні матеріяли про науковця подають дослідники з Києва та Одеси. Ростислав Конта (Київ) аналізує реґіонально-історичні дослідження Грушевського в оцінці істориків декількох поколінь, які вивчали його спадщину. Про постать історика як людини і науковця
255 переглядів

Володимир Милько. Українське представництво в Державній думі Російської імперії (1906–1917)

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
У Російській імперії парламентські структури було запроваджено чи не найпізніше на европейському континенті. Російський парламент утворився внаслідок низки реформ другої половини XIX століття та компромісу царської влади й соціяльних станів і груп, що стали активними політичними гравцями на початку XX століття, особливо після Російської революції 1905 року (за часів правління московських царів кінця XVI — XVII століття його історичним аналогом була Державна дума). Володимир Милько вперше в українській історіографії порушує питання про українських парламентарів у Державних думах Російської...
328 переглядів