Ярослав Калакура, Світлана Панькова та ін. Український історичний журнал, 2016, № 3, 4

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
У рубриці «Історичні студії» третього числа часопису можна ознайомитися з узагальнювальними матеріялами про Михайла Грушевського, 150-річний ювілей якого вшановуємо цього року. Зокрема, історик Ярослав Калакура (Київ) характеризує Грушевського як фундатора історіографічних досліджень, а Світлана Панькова (Київ) розкриває специфіку творчої майстерні Грушевського на прикладі приготування і написання
342 переглядів

Микола Котляр, Олександр Іщенко та ін. Український історичний журнал, 2016, № 1, 2

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Структура «Українського історичного журналу» — одного з провідних історичних часописів України, заснованого ще 1957 року, — містить традиційні сім розділів. У головному розділі «Історичні студії» першого числа вміщено статті українських та закордонних науковців, що тематично та хронологічно віддзеркалюють сучасні тенденції історичних студій. Це статті з історії Київської Русі: Микола Котляр (Київ)
212 переглядів

Тамара Марценюк, Анна Квіт, Ганна Гриценко. «Невидимий батальйон»: участь жінок у військових діях в АТО (соціологічне дослідження)

Юлія Ємець-Доброносова ・ Квітень 2017
Київ: ФОП Клименко, 2016.
Дослідження, результати якого представлено у виданні, мало на меті з’ясувати особливості участи жінок у воєнних діях у зоні АТО, виявивши можливі успіхи та проблеми їхньої інтеґрації до війська. Праця містила кабінетне дослідження ґендерних аспектів Збройних сил України (аналіз статистичних даних про залученість жінок до військових структур, огляд законодавства) та експертні інтерв’ю, аналіз медійної репрезентації жінок в АТО, етнографічне дослідження (спостереження за жінками і чоловіками в зоні бойових дій) і розгляд юридичних аспектів участи жінок у воєнних діях на сході України.
446 переглядів

Роман Подкур. «Великий терор» 1937–1938 рр. на Донбасі

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
Книжка Романа Подкура є черговим виданням із серії «Студії з регіональної історії: Степова Україна», яку започаткував Інститут історії України НАН України. Автор, фахівець з історії спецслужб і тоталітарного режиму колишнього СРСР, актуалізував проблему «Великого терору» у розпал репресій 1930-х років у промисловому Донбасі. «Великий терор», на думку Подкура, є одним із піків політики «сталінської соціяльної інженерії». Тема тривалий час (до розпаду СРСР) була під грифом «цілком таємно», і лише наприкінці XX століття поступове розсекречення документів КҐБ дало можливість науковцям порушити...
677 переглядів

Станіслав Кульчицький, Лариса Якубова. Триста років самотності: український Донбас у пошуках смислів і Батьківщини

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Київ: Кліо, 2016.
Книжку написано в руслі повернення сходу України до українського історичного наративу, що в останні роки викликало чимало дискусій та контроверсій. Праця Станіслава Кульчицького і Лариси Якубової характерна комплексним підходом до вивчення генези Донбасу як невіддільної частини України.Про виняткову роль реґіону в українській та світовій історії влучно сказано у передньому слові академіка Валерія Смолія: «…нині Донбас — це не лише зона найгострішого в історії України конфлікту, це — оптика, яка унаочнює фатальні помилки української та радянської влади». У «Вступі» автори звертаються до...
451 переглядів

Йосиф Сліпий. Спомини

Віктор Крупина ・ Березень 2017
Львів: Видавництво УКУ, 2014.
Мемуари митрополита УГКЦ, патріярха, науковця і релігійного діяча Йосифа Сліпого з’явилися у 1963–1964 роках, коли після звільнення з радянських концтаборів він надиктував їх секретареві о. Іванові Хомі. Існування спогадів, автор яких свідчить про основні події свого життя до звільнення у 1963 році, довгий час не афішувалося, і про них знало вузьке коло осіб. Спогади написано в одному стилі, але різним калібром. Від локально-приватного характеру до ширшого контексту державних і церковних справ митрополит переходить приблизно з початком Другої світової війни. Автор небагатослівний.
239 переглядів

Валерій Левченко, Микола Кучеренко, Олена Кохан та ін. Краєзнавство, № 1–2

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Національна спілка краєзнавців України, 2016.
За цьогорічною традицією соціогуманітарних видань у першому спареному числі часопису першу рубрику присвячено ювілеєві Михайла Грушевського. Ориґінальні матеріяли про науковця подають дослідники з Києва та Одеси. Ростислав Конта (Київ) аналізує реґіонально-історичні дослідження Грушевського в оцінці істориків декількох поколінь, які вивчали його спадщину. Про постать історика як людини і науковця
194 переглядів

Володимир Милько. Українське представництво в Державній думі Російської імперії (1906–1917)

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
У Російській імперії парламентські структури було запроваджено чи не найпізніше на европейському континенті. Російський парламент утворився внаслідок низки реформ другої половини XIX століття та компромісу царської влади й соціяльних станів і груп, що стали активними політичними гравцями на початку XX століття, особливо після Російської революції 1905 року (за часів правління московських царів кінця XVI — XVII століття його історичним аналогом була Державна дума). Володимир Милько вперше в українській історіографії порушує питання про українських парламентарів у Державних думах Російської...
256 переглядів

Олександр Майборода, Віктор Даниленко, Володимир Головко.... 25 років незалежності: нариси історії творення нації та держави

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Ніка-центр, 2016.
Автори монографії, яку редактори означують радше як структурно й тематично згруповані нариси, відійшли від традиційного висвітлення лише політичного розвитку України, поклавши в основу викладу концепції трьох українських революцій, їхніх передумов, реалій та наслідків. Праця має сім розділів, а замість висновку підсумовано події 2014–2016 років.
219 переглядів

Тарас Чухліб. Донеччина та Луганщина — козацькі землі України (XVI–XVIII ст.)

Василь Кононенко ・ Березень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2014.
Протягом значної частини ранньомодерної доби реґіон, який пізніше став українським Донбасом, був «нічийною» територією, за яку змагалися Московська держава, Річ Посполита й Османська імперія з Кримським ханством. У контексті зіткнення великих держав зацікавлення Гетьманщини й Запорожжя цими землями та їхня колонізація, яку здійснили українці, є малопомітними і, на жаль, майже невивченими. Тому невеличка книжка київського дослідника Тараса Чухліба, присвячена козацькому минулому Донеччини та Луганщини, є цікавою й актуальною.
469 переглядів