Генрик Літвін. З народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569–1648)

Андрій Блануца ・ Вересень 2016
Київ: Дух і Літера , 2016.
Переклад з польської Лесі Лисенко
Книжка Генрика Літвіна, який нині обіймає посаду Надзвичайного і Повноважного посла Республіки Польща в Україні, подає підсумкові напрацювання автора щодо історії руської шляхти в Речі Посполитій від часів інкорпорації до неї Київського, Волинського та Брацлавського воєводств у 1569 році і до початку Національної революції 1648 року (за Літвіном — Національно-визвольної війни).
1126 переглядів

Двадцятип'ятиріччя — вагома віха для підбиття підсумків як за мірками людського життя, так і, вважаємо, для України як держави. Із нагоди 25-ї річниці...

714 переглядів

Дискусія «Між деклараціями та діями»

Критичні рішення
Серпень 2016

З нагоди 25-ї річниці незалежности України часопис «Критика» спільно із клубом «Наш формат» провели дискусію про суспільні та культурні зміни, що відбулися з нашою країною та її громадянами від 1991 року. Учасники дискусії: Всеволод Речицький, правознавець, політолог, та Ганна Веселовська, театрознавиця, театральна критикиня. Модераторкою виступила відповідальна редакторка часопису Юлія Бентя.

608 переглядів

Владислав Берковський, Валянцін Голубєв.... Соціально-економічні трансформації в Україні та Білорусі в XVI–XVIII ст.: фактор реформ

Андрій Блануца ・ Серпень 2016
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
У виданні розглянуто актуальні питання соціяльно-економічних перетворень і реформ на українських та білоруських землях у XVI–XVIII століттях, які перебували у політичній системі спочатку Великого князівства Литовського (ВКЛ), а після Люблінської унії — Речі Посполитої. Науковий збірник узагальнює конкретні напрацювання білоруських та українських дослідників у вивченні задекларованої проблематики у переломні моменти соціяльно-економічної модернізації, реорганізації та втілення реформ раннього Нового та Нового часу.
585 переглядів

Анна Вероніка Вендланд. Русофіли Галичини. Українські консерватори між Австрією та Росією, 1848–1915

Андрій Блануца ・ Серпень 2016
Львів : Літопис, 2015.
З німецької переклала Христина Назаркевич
Уперше оприлюднена 2001 року у віденському видавництві австрійської Академії наук (Verlag der österreichischen Akademie der Wissenschaften) монографія німецької дослідниці Анни Вероніки Вендлянд в українському перекладі Христини Назаркевич та за наукової редакції Мар’яна Мудрого є дослідженням дискусійного в історіографії питання галицького русофільства. Беручи за основу концепцію русофільського руху як консервативного, науковиця уникла гострих кутів ідеологічних оцінок.
870 переглядів

Під час революції на Майдані творили митці всіх мастей. Чимало культурних проєктів, що виникли на тлі протестів, мали форму співтворчости. Найвідоміші з них...

939 переглядів

По обидва боки фронту

Вячеслав Ліхачов ・ Серпень 2016

Тема «фашистів» у контексті українсько-російського конфлікту має два виміри: умовно «реальний» і умовно «медійний». Гадаю, дуже важливо їх розрізняти....

1383 переглядів

У незалежній Україні маємо непростий 25-річний досвід функціонування референдної демократії — зі злетами і падіннями та спробами використати референдуми в...

1014 переглядів

Ціна свободи

Сергій Плохій ・ Серпень 2016

Тепер в Україну прийшла нова революція, і на вулиці в центрі Києва знову вийшли тисячі людей, вимагаючи реформ, знищення урядової корупції, а також більш тісних...

1504 переглядів

Олександр Гуржій. Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини у XVIII ст.: причини, перебіг, наслідки

Василь Кононенко ・ Липень 2016
Київ: Інститут історії України НАН України, 2015.
Історики незалежної України приділяють велику увагу вивченню Гетьманщини. Однак за чверть століття не з’явилося ґрунтовних праць про політико-адміністративні й територіяльні реформування в українській автономії. Тому є важливою поява невеликої за обсягом книжки Олександра Гуржія. У першій частині праці автор звертає увагу на помилки радянського картографування, коли на мапі Гетьманщини не зображували реґіонів, які насправді їй належали. Він зауважує, що в українських академічних історико-картографічних студіях детальна мапа Гетьманщини з’явилася лише 2012 року.
491 переглядів