Сергій Троян, Людмила Валюх, Наталія Плюта. Англо-франко-німецьке колоніальне протистояння в Африці (остання третина ХІХ ст.)

Єгор Брайлян ・ Червень 2018
Київ: Кондор, 2016.
Друга половина XIX століття була часом стрімкої політичної та економічної модернізації Заходу, радикальних змін у соціокультурній сфері (початок масового туризму, глобалізаційні процеси у науці, бізнесі, спорті). Важливим складником цих процесів було глобальне колоніяльне проникнення европейців до Африки й Азії.
545 переглядів

Презентація й обговорення коментованого збірника «Криптадії Федора Вовка: винайдення сороміцького». Частина 3

Марія МаєрчикОлена Боряк
Критичні рішення
Червень 2018

Презентація й обговорення коментованого збірника «Криптадії Федора Вовка: винайдення сороміцького. Фольклор і сексуальність у студіях українських етнографів кінця XIX — початку XX століття» відбулися 3 червня 2018 року в рамках VIII Книжкового Арсеналу за участи Марії Маєрчик та Олени Боряк, які підготували видання, та директора видавництва Андрія Мокроусова.

158 переглядів

Презентація й обговорення коментованого збірника «Криптадії Федора Вовка: винайдення сороміцького». Частина 2

Марія МаєрчикОлена Боряк
Критичні рішення
Червень 2018

Презентація й обговорення коментованого збірника «Криптадії Федора Вовка: винайдення сороміцького. Фольклор і сексуальність у студіях українських етнографів кінця XIX — початку XX століття» відбулися 3 червня 2018 року в рамках VIII Книжкового Арсеналу за участи Марії Маєрчик та Олени Боряк, які підготували видання, та директора видавництва Андрія Мокроусова.

97 переглядів

Презентація й обговорення коментованого збірника «Криптадії Федора Вовка: винайдення сороміцького»

Марія МаєрчикОлена Боряк
Критичні рішення
Червень 2018

Презентація й обговорення коментованого збірника «Криптадії Федора Вовка: винайдення сороміцького. Фольклор і сексуальність у студіях українських етнографів кінця XIX — початку XX століття» відбулися 3 червня 2018 року в рамках VIII Книжкового Арсеналу за участи Марії Маєрчик та Олени Боряк, які підготували видання, а також директора видавництва Андрія Мокроусова.

197 переглядів

Альґіс Кашєта (упор.). Щоденник партизана Льонґінаса Балюкявічюса — Дзукаса: 23 червня 1948 р. — 6 червня 1949 р.

Яна Примаченко ・ Лютий 2018
Львів: Кальварія, 2016.
Переклад Василя Капкана.
Упорядник видання, литовський історик Альґіс Кашєта 1993 року віднайшов щоденник одного з учасників литовського руху опору, Льонґінаса Балюкявічюса — партизана Дзукаса, в архіві КҐБ у Вільнюсі і підготував його до друку. Щоденник перекладено англійською, чеською, польською, російською мовами, а тепер він побачив світ і українською.
191 переглядів

Олександр Кирієнко. Військова цензура в українських губерніях Російської імперії (липень 1914 р. — жовтень 1917 р.)

Андрій Блануца ・ Лютий 2018
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
Дослідження політики військової цензури на українських землях Російської імперії в період Першої світової війни (в автора — Великої війни) набуває значення з огляду на сучасну гібридну війну Росії проти України, як наголосив у вступному слові відповідальний редактор видання Олександр Реєнт. Олександр Кирієнко зазначає в передмові, що, попри певні розробки і напрацювання у цій тематиці сучасників подій та радянських і російських науковців, в Україні ця тема постає чи не вперше. Тому автор вводить до наукового обігу чимало нових документів.
125 переглядів

Климентій К. Федевич, Климентій І. Федевич. За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905–1917 роки)

Редакція Критики ・ Лютий 2018
Київ: Критика, 2017.
Авторизований переклад з російської Катерини Демчук. ISBN 978-966-2789-05-8
У монографії розглянуто вельми парадоксальний феномен останньої декади існування імперії Романових: широке долучення до українського національного життя раніше вірнопідданчої проімперської правиці – зокрема, чорносотенців, православних радикалів, лоялістів-«октябристів» та інших консерваторів українського (насамперед волинського) походження – і участь цих «новонавернених» у розбудові національних інститутів і творенні проукраїнського дискурсу. Спираючись на широку джерельну базу, дослідники підважують усталені стереотипи щодо історії українського руху і демонструють, що на початку ХХ століття
181 переглядів

Наталя Яковенко. У пошуках Нового неба. Життя і тексти Йоаникія Ґалятовського

Редакція Критики ・ Лютий 2018
Київ: Лаурус; Критика, 2017.
704 с., бібл., іл. ISBN 978-966-2449-93-8. ISBN 978-966-8978-97-5
Книжку з пера чільної дослідниці ранньомодерної історії України присвячено колоритній постаті найпопулярнішого на руських теренах церковного письменника другої половини XVII століття Йоаникія Ґалятовського. Авторка окреслює витоки новочасного «інтелектуального повсякдення» в Україні й показує універсальний характер і водночас історичну специфіку тих прикмет «самости», що виразно оприявнились у барокову добу «київської відкритости» й «витворили обличчя нової української культури».
131 переглядів

Шлунок верблюдиці

Василь Махно ・ Грудень 2017

У статті «Переродження у Тибеті» Єлєна Блаватська описує випадок із 1860‑х років, коли дванадцятеро ченців-капуцинів заснували місію в Лхасі зі своїм очільником...

296 переглядів

Елізабет Фрейндліх. Знищення міста на ім’я Станиславів. Націонал-соціалістська політика винищення у Польщі 1939–1945 рр.

Наталя Ткачик ・ Грудень 2017
Брустурів: Дискурсус, 2016.
Переклала з німецької Галина Петросаняк
Міста, яке дало назву книжці, вже немає, і воно є. Як так? Станиславів — колишнє польсько-австрійське ім’я Івано-Франківська, яке формально з 1962 року (рік, коли його перейменувала радянська влада) належить історії, але де-факто й досі провокує міти, що апелюють до европейської минувшини, архітектури, ментальности міста.
129 переглядів