Bohdan Klid, Alexander J. Motyl (eds.). The Holodomor Reader: A Sourcebook on the Famine of 1932–1933 in Ukraine

Володимир Шелухін ・ Листопад 2017
Edmonton, Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 2012.
Майже 400-сторінкова книжка систематизовано подає інформацію про причини й перебіг Голодомору в Україні. Концепція видання, яку викладають у передмові упорядники Богдан Клід та Олександр Мотиль, спирається на загальноприйняту інтерпретацію подій в Україні 1932–1933 років як геноциду українців. Попри це упорядники напрочуд виважено підійшли до формування збірника, вміщаючи в нього досить дискусійні матеріяли, що полемізують із концепцією видання...
637 переглядів

25 липня 2016 року в Анкарі у столітньому віці пішов із життя професор Галіль Іналджик. Він був визнаним світовим авторитетом з історії Османської імперії. В...

2193 переглядів

Ярослав Грицак. Куди рухається світ

Володимир Шелухін ・ Жовтень 2017
Київ: Грані-Т, 2015.
Видання друге.
Амбітна назва без знака питання виявляє, що перед нами публіцистика. «Куди рухається світ» — це збірник блоґів, авторських колонок, доповідей, есеїв та інтерв’ю Ярослава Грицака за 2010–2014 роки, написаних для різноманітних інтернет-порталів і видань.
1107 переглядів

Тетяна Себта, Роман Качан (упор.). Києво-Печерська лавра у часи Другої світової війни: Дослідження. Документи

Ростислав Загорулько ・ Жовтень 2017
Київ: Видавець Олег Філюк, 2016.
Першу з чотирьох частин збірника репрезентують дослідження. Це, зокрема, нарис «Києво-Печерська лавра на початку Німецько-радянської війни та під час нацистської окупації (1941–1943)» (Тетяна Себта) і дві статті, одну з яких присвячено питанню руйнування архітектурного ансамблю лаври у 1942–1943 роках (автор Роман Качан), а другу — становищу Православної Церкви у Генеральній ґубернії та Райхскомісаріяті Україна (Ірина Преловська).
539 переглядів

Севгіль Мусаєва, Алім Алієв. Мустафа Джемілєв. Незламний

Юлія Ємець-Доброносова ・ Жовтень 2017
Харків: Віват, 2017.
Оповідь про Мустафу Джемілєва можна зіставити з портретом, техніка створення якого співмірна сучасній медія-культурі. Автори використовують підходи, властиві друкованій книжці та новим медіям. Це дає їм змогу долати рамки переліченого і відточувати можливості перспективного жанру в українській видавничій практиці — книжок про видатних сучасників. Писати про того, хто є моральним авторитетом, і не вдаватися до надмірного патосу важко, проте автори «Незламного» впоралися із таким завданням.
596 переглядів

Євген Пшеничний (упор.). Альманах бібліофілів. Книга 1

Сергій Гірік ・ Жовтень 2017
Дрогобич: Коло, 2015.
В Україні упродовж тривалого часу не існувало видання бібліофільського напрямку, аналогічного до московського «Альманаха библиофила». Певною мірою брак таких видань компенсовували присвячені бібліофілії випуски загальних колекціонерських журналів і наявність української тематики в позаукраїнських виданнях. З ініціятиви Євгена Пшеничного в Дрогобичі розпочато видання нового бібліофільського альманаху, у центрі уваги авторів якого переважають саме українські сюжети.
862 переглядів

Ірина Ігнатенко. Народна медицина Середнього Полісся: традиції та сучасність (на польових етнографічних матеріалах)

Анна Кудінова ・ Жовтень 2017
Київ: Інтелектуальна книга, 2014.
Українська етнологиня Ірина Ігнатенко присвятила цю книжку бабусі — поліській цілительці Ганні Михайлівні Будник, яка спонукала її досліджувати традиційну українську культуру. У передмові авторка застерігає, аби читачі не використовували практичні рецепти чи замовляння, вміщені в додатках до книжки, для самолікування, а сприймали матеріял як етнологічний.
868 переглядів

Геннадій Казакевич. Східні кельти: культури, ідентичності, історіографічні конструкції

Юрій Кудінов ・ Жовтень 2017
Київ, Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015.
Геннадій Казакевич має на меті з’ясувати місце і роль східних кельтів у етнокультурних процесах і сформувати наукове уявлення про них, розкривши питання спільного та відмінного між західними і східними кельтами; міґрації кельтів; взаємин кельтів і слов’ян. Автор зіставляє і протиставляє різні наукові гіпотези, теорії попередників, застосовуючи критичний аналіз, використовуючи низку франко-, англо-, польсько- і німецькомовних наукових студій.
882 переглядів

Олександр Алфьоров, Олександр Різніченко (упор.). Реєстри Сумського полку, 1660–1664

Андрій Блануца ・ Жовтень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
Реєстри Сумського полку 1660–1664 років дають можливість отримати нову різнопланову — у сфері козацької генеалогії, демографії, просопографії тощо — інформацію про перші роки існування полку. Цей корпус козацьких джерел XVII cтоліття опрацювали Олександр Алфьоров та Олександр Різніченко.
513 переглядів

На «Великій Шахівниці» світової політики Збіґнєв Бжезинскі завжди знаходив місце для Східної Европи. Уродженець Варшави, син польського дипломата, а згодом...

1789 переглядів