Станіслав Кульчицький, Лариса Якубова. Триста років самотності: український Донбас у пошуках смислів і Батьківщини

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Київ: Кліо, 2016.
Книжку написано в руслі повернення сходу України до українського історичного наративу, що в останні роки викликало чимало дискусій та контроверсій. Праця Станіслава Кульчицького і Лариси Якубової характерна комплексним підходом до вивчення генези Донбасу як невіддільної частини України.Про виняткову роль реґіону в українській та світовій історії влучно сказано у передньому слові академіка Валерія Смолія: «…нині Донбас — це не лише зона найгострішого в історії України конфлікту, це — оптика, яка унаочнює фатальні помилки української та радянської влади». У «Вступі» автори звертаються до...
840 переглядів

Анке Гільбренер, Матс Фридлунд та ін. Osteuropa, 2016, № 4

Ростислав Загорулько ・ Березень 2017
Число присвячено проблемі тероризму. Його причини, витоки та прояви розглянуто у вступній інформації історикинь Феліситас Фішер фон Вайкершталь (Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла) та Анке Гільбренер (Мюнхенський університет Людвіґа-Максиміліяна) «Імперії в умовах кризи. Тероризм та імперське насильство у Східній Европі від ХІХ століття до сьогодні». Гільбренер у статті «Помста Гірша Лекер
405 переглядів

Йосиф Сліпий. Спомини

Віктор Крупина ・ Березень 2017
Львів: Видавництво УКУ, 2014.
Мемуари митрополита УГКЦ, патріярха, науковця і релігійного діяча Йосифа Сліпого з’явилися у 1963–1964 роках, коли після звільнення з радянських концтаборів він надиктував їх секретареві о. Іванові Хомі. Існування спогадів, автор яких свідчить про основні події свого життя до звільнення у 1963 році, довгий час не афішувалося, і про них знало вузьке коло осіб. Спогади написано в одному стилі, але різним калібром. Від локально-приватного характеру до ширшого контексту державних і церковних справ митрополит переходить приблизно з початком Другої світової війни. Автор небагатослівний.
526 переглядів

Валерій Левченко, Микола Кучеренко, Олена Кохан та ін. Краєзнавство, № 1–2

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Національна спілка краєзнавців України, 2016.
За цьогорічною традицією соціогуманітарних видань у першому спареному числі часопису першу рубрику присвячено ювілеєві Михайла Грушевського. Ориґінальні матеріяли про науковця подають дослідники з Києва та Одеси. Ростислав Конта (Київ) аналізує реґіонально-історичні дослідження Грушевського в оцінці істориків декількох поколінь, які вивчали його спадщину. Про постать історика як людини і науковця
467 переглядів

Александр Груша. Документальная письменность Великого княжества Литовского (конец XIV — первая треть XVI в.)

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Минск: Беларуская навука, 2015.
У праці білоруського литуаніста Аляксандра Груші розглянуто формування писемної культури Великого князівства Литовського, а спосіб, у який розв’язано це питання, можна зарахувати до новітніх дослідницьких методик. Зокрема, історик застосував соціокультурний підхід у вивченні правового документа як головного рушія соціяльно-правових та соціяльно-економічних змін у ВКЛ. Згідно з концепцією автора, наслідком поширення документа у правовому полі ВКЛ були кардинальні «новини» у державі, адже «документ значно обмежив сферу дії усного слова, замінив його на відповідальних і значущих ділянках...
412 переглядів

Володимир Милько. Українське представництво в Державній думі Російської імперії (1906–1917)

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
У Російській імперії парламентські структури було запроваджено чи не найпізніше на европейському континенті. Російський парламент утворився внаслідок низки реформ другої половини XIX століття та компромісу царської влади й соціяльних станів і груп, що стали активними політичними гравцями на початку XX століття, особливо після Російської революції 1905 року (за часів правління московських царів кінця XVI — XVII століття його історичним аналогом була Державна дума). Володимир Милько вперше в українській історіографії порушує питання про українських парламентарів у Державних думах Російської...
617 переглядів

Євген Слабченко. Дипломатична історія України

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Кліо, 2016.
Книжка українського наукового і культурного діяча в еміґрації 1920–1930-х років Євгена Слабченка вперше виходить друком зусиллями Ірини Матяш (Інститут історії України НАН України). Машинопис праці українського науковця зберігається в архіві Осередку української культури і освіти у Канаді (Вініпеґ, Манітоба).
1061 переглядів

Ірина Матяш. Українська консульська служба 1917–1923 рр. як державний інститут: становлення, функціонування, персоналії

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
До століття від початку Української революції 1917–1921 років в Інституті історії України НАН України знана науковиця-архівістка Ірина Матяш презентувала книжку, присвячену історії української дипломатії. Її становлення і розвиток припали на буремні роки революції, яка в історіографії вже має усталену дефініцію — «Українська революція 1917–1921 років».
582 переглядів

Вибори в США: Vae Victis

Галина Герасим, Павло Шаповал ・ Січень 2017

Коли кандидатом від Республіканської партії на виборах президента США став Доналд Трамп, представники Демократичної партії здебільшого раділи. Кандидат, який...

837 переглядів

Казімеж Вуйчіцький. Ностальгія і політика. Есе про повернення до Центральної Європи

Володимир Шелухін ・ Січень 2017
Брустури: Дискурсус, 2016.
Переклад із польської Петра Гаврилишина, Петра Гави
Прагнення вибудувати абсолютно раціональну політику в умовах електоральної демократії часто наштовхується на спротив більшости. Цей спротив пов’язано не лише з відмінними утопічними візіями, а й із різним розумінням відправних умов. Політика живиться ностальгією. Якою у зв’язку з цим може бути европейська перспектива? Казімеж Вуйчіцький...
1192 переглядів