Явища так званої нової демократії, які ми тепер спостерігаємо, — це, на мій погляд, симптоми набагато серйознішої хвороби, що починається ще з періоду модерности...

1238 переглядів

Дискусія про нові світові виклики та «постправду»

Критичні рішення
Грудень 2016

Часопис «Критика» і Центр польських та европейських студій НаУКМА 8 грудня провели дискусію на тему «Світ на порозі антиглобалізації? Нові виклики демократії», де говорили про нові суспільно-політичні тенденції та виклики сучасної системи світового порядку.

797 переглядів

Іван Куций, Наталка Пазюра, Віталій Тельвак.... Історіографічні дослідження в Україні. Випуск 26

Андрій Блануца ・ Листопад 2016
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
У спеціялізованому виданні Інституту історії України НАН України з проблем вітчизняної та світової історіографії представлено двадцять п’ять авторських статтей у чотирьох рубриках. Майже всі матеріяли розділу «Історія історичної науки» відбивають особливості розвитку історичної науки в класичний її період кінця XIX — початку XX століття, коли закладалися основні історичні школи й центри українського історіописання.
526 переглядів

Саманта Пауер. На гребені полум’я. Відчайдушна спроба одного чоловіка врятувати світ

Світлана Ославська ・ Листопад 2016
Львів: Літопис, 2014.
Біографічна книжка американської журналістки Саманти Павер знайомить із історією Організації Об’єднаних Націй від кінця 60-х років ХХ століття до початку ХХІ століття крізь призму життєвого шляху Сержіу Віейри ді Мелу. Бразилець за походженням, філософ за освітою і працівник ООН, він пройшов шлях від помічника редактора в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців до Верховного комісара з прав людини й спеціяльного представника Генерального секретаря ООН в Іраку, де він і загинув 2003 року.
705 переглядів

Світлана Маховська. «Ой з-за гори старостоньки…»: Весільні традиції Слобожанщини кінця ХІХ — початку ХХІ ст.

Анна Кудінова ・ Листопад 2016
Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, ПП «Фоліант», 2014.
Монографія молодої етнологині Світлани Маховської, видана за сприяння Фонду Катедр Українознавства Гарвардського університету, має на меті комплексно проаналізувати весільні традиції Слобідської України кінця ХІХ — початку ХХІ століття і зберегти пам’ять про респондентів дослідження. Маховська також проводить компаративний аналіз елементів слобідського і західноукраїнського весілля, українського і російського варіянтів весільного обряду.
908 переглядів

Ренс Бод. Забуті науки. Історія гуманітарних наук

Андрій Блануца ・ Листопад 2016
Київ: Видавництво Жупанського, 2016.
З нідерландської переклав Ярослав Довгополий
Професор інформаційних та гуманітарних наук в Амстердамському університеті Ренс Бод представляє історію гуманітарних наук в історичній ретроспективі. За його словами, праця покликана нагадати, що саме гуманітарні науки, які нині вважаються менш важливими за точні, є «першими пранауками, з яких пізніше зародилися всі точні науки».
803 переглядів

Розмови про майбутнє України десять років тому мали святковий тон: тости, дзвін келихів, картини майбутніх гараздів у власній державі. По десяти роках вони вже...

1071 переглядів

Історик і публіцист, доктор історичних наук, професор Українського Католицького Університету, член редколеґії часопису «Критика», автор видавництва «Критика»...

618 переглядів

Неджа Келек, Василь Махно.... ARCHE. Радзіма

Богдан Завітій ・ Вересень 2016
2014, № 10 (131)
«Стамбул не став справжньою батьківщиною для моїх батьків. Вони ніколи не почувалися в цьому місті як удома, вони жили, як гості з Анатолії, щоб знову виїхати геть через двадцять років. В Анатолії ми були черкесами, у Стамбулі — анатолійцями, у Німеччині — турками. А в Туреччині — альманджами, німчиками. Ми з братами і сестрами не знаємо, де ховатимемо матір, коли вона помре. Вона не погодилась би на жодне місце ні тут, ні там», — ділиться в есеї «Таксим» німецька публіцистка турецького походження Неджа Келек. Її текст увійшов до тематичного числа «Радзіма» білоруського часопису.
582 переглядів

Andrzej Bobkowski. Notatnik 1947–1960

Богдан Завітій ・ Вересень 2016
Łomianki: Wydawnictwo LTW, 2013.
Opracował, wstępem i przypisami opatrzył Maciej Nowak
Польського письменника й публіциста Анджея Бобковського (1913–1961) український читач знає з виданого 2007 року в «Критиці» перекладу щоденника «Війна і спокій», що його автор вів у окупованій Франції впродовж 1940–1944 років. Щоденник уперше побачив світ у Парижі 1957 року, і його вважають однією з вершин польської діяристики. Натомість нотатника за 1947–1960 роки, рукопис якого зберігається в Польському науковому інституті в Нью-Йорку, Бобковський радше не мав наміру друкувати.
611 переглядів