Перефарбувати чи демонтувати?

Марина Полякова ・ Серпень 2018

Історична політика, або ж політика пам’яті, в Україні цікавить, мабуть, кожного: лєнінопади, перейменування вулиць і міст, нові меморіяли, нові урочисті дати,...

678 переглядів

Світлана Алексієвич. Останні свідки. Соло для дитячого голосу

Володимир Шелухін ・ Червень 2017
Київ: Дух і Літера, 2016.
Переклад з російської Лесі Лисенко – 368 c. – ISBN 978-966-378-472-4
Книжку сповнено дражливими, травматичними спогадами про повсякдення війни: виживання, окупацію, евакуацію, очікування, розлуку та повернення, що нерідко поєднуються з глибоко суґестивними пасажами про вияви людської стійкости і гідности. Авторка вірила, що надання голосу найменшим забезпечить вихід за межі ідеологічних кліше в тлумаченні воєнного часу.
478 переглядів

Дилеми й головоломки пам’яті

Світлана Шліпченко ・ Квітень 2017

Нещодавні конфліктні події довкола результатів конкурсу на спорудження пам’ятника — увіковічення пам’яті Героїв Небесної Сотні у Харкові, вкотре відкрили...

369 переглядів

Генадзь Сагановіч, Кшиштоф Квятковський... . ARCHE. Бітва пад Оршай: месца памяці і канфлікт інтэрпрэтацый

Максим Карповець ・ Вересень 2016
2014, № 12
Число білоруського часопису присвячено одній із ключових подій в історії Великого князівства Литовського (ВКЛ) — битві під Оршею 1514 року. Тоді об’єднані литовсько-польсько-руські сили під командуванням князя Костянтина Острозького розгромили московське військо на чолі з Іваном Челядіним. Автори осмислюють битву з кількох перспектив, враховуючи різні інтерпретації, зокрема авторства російських істориків. Такі події, як битва під Оршею, є причиною для політизації та викривлення історії, адже для багатьох визнати поразку — непосильне завдання.
233 переглядів

Алейда Ассман. Длинная тень прошлого: Мемориальная культура и историческая политика

Дмитро Шевчук ・ Лютий 2015
Москва: Новое литературное обозрение, 2014.
Російською мовою
У книжці німецької дослідниці культурної пам’яті Алейди Асман зосереджено увагу на дослідженні меморіяльної культури та історичної політики. Сучасність актуалізує вивчення цих феноменів, оскільки можемо спостерігати, як часто меморіяльна культура переплітається із новими стратегіями і технологіями мобілізації уваги. Авторка зауважує, що у світі глобальних медій і транснаціональних організацій нація не може будувати мітологізовані уявлення про себе і конструювати власну національну пам’ять поза будь-якою критикою, а також не може дозволити собі забути про жертв власної історії.
498 переглядів

Зосереджуючись на відновлених крайніх правих постсовєтського періоду й зіставляючи події у Російській Федерації зі зростанням німецького фашизму у Ваймарській...

423 переглядів

За тиждень до президентських виборів, 15-19 травня 2014 року, у Києві відбулася масштабна міжнародна конференція "Мислити з Україною".
Група письменників,...

3635 переглядів

У статті «Міти національної консолідації, Голодомор і Голокост: відповідь Романові Сербину» Іван-Павло Химка відповідає на мою критику його доповіді в...

115 переглядів

Упорядник Ірина Магрицька. Врятована пам’ять. Голодомор 1932–33 рр. на Луганщині: свідчення очевидців

Віталій Пономарьов ・ Травень 2011
Луганськ: ТОВ «Промдрук», 2008.
Під чорною палітуркою цієї книжки зібрано свідчення 296 очевидців Голодомору, записані впродовж 2004–2007 років у 122 селах і містах 16 районів Луганщини. Їхні спогади вкотре підтверджують: не був голод 1932–1933 років наслідком ані неврожаю чи стихійного лиха, ані «шкідництва ворогів» чи помилок совєтського керівництва у звитяжному процесі побудови соціялізму.
170 переглядів

Славамір Косім, Енн Апельбаум, Марк Бартушка.... ARCHE. 2010, № 5 (92)

Віталій Пономарьов ・ Жовтень 2010
Редакція білоруського журналу «ARCHE» знову додає своїх зусиль до переосмислення перебігу Другої світової війни на білоруських землях, вкотре деконструюючи брєжнєвсько-путінський міт «Великої вітчизняної війни» – цієї, за висловом заступника головного редактора Аляксандра Пашкевіча, священної корови, на якій тримається історичний компонент лукашенківської «ідеології білоруської державности».
95 переглядів