Леся Смирна. Століття нонконформізму в українському візуальному мистецтві

Олег Сидор-Гібелинда ・ Квітень 2019
Київ: Фенікс, 2017.
Наймолодша, як виявилося, доктор мистецтвознавства в Україні, авторка солідної монографії про життя і творчість Віктора Зарецького, якого вона називає «рокованим добою», Леся Смирна вибудовує лінію майже безперервної тяглости нонконформізму, від 1926 року понині, коли той «перетворюється на товар».
114 переглядів

Відігравання справжніх воєнних травм у публічних постановках може прозвучати ризиковано для акторів-аматорів із «Театру переселенця». Це випробування для Олексія...

854 переглядів

Чорнобиль: віртуальність і криза мови

Тамара Гундорова ・ Квітень 2017

Післячорнобильський постмодернізм підважує ідеологічний простір тоталітарної культури і при цьому здійснює децентралізацію літератури та дегероїзацію її...

5293 переглядів

Політичні технології естетичного жесту

Олеся Островська-Люта ・ Липень 2016

«Технологія естетичного завжди належить своєму часові», – сказав Пітер Ґринвей у Києві, в лекції у театрі імені Франка. Щоб описати стан справ в українському...

696 переглядів

Український театр у пошуках порозуміння

Ганна Веселовська ・ Червень 2016

У багатьох виставах сучасного експериментального театру глядача спонукають до активної участи в дії, прямого діялогу, до висловлення власної думки, до формування...

1073 переглядів

Шумики, шуми і шумища, та все ж трохи й музики

Леонід Грабовський ・ Грудень 2015

Міжнародний фестиваль електроакустичної музики, який відбувся в першій декаді червня 2014 року у Нью-Йорку, становив надзвичайно репрезентативну картину...

540 переглядів

Вихід Григорія Грабовича у другий тур конкурсу на здобуття премії імені Тараса Шевченка спровокував низку нападів на особу науковця та його праці. Представники...

10432 переглядів

Колективне тіло китайської культури

Ольга Кирилова ・ Листопад 2014

У світовому мистецькому просторі дедалі дужчає «східна присутність», і центральне місце тут належить китайській культурі. «Східна присутність» як джерело...

1043 переглядів

Жан-Марі К’юбільє. Порногламур

Анастасія Нечипоренко ・ Березень 2014
Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2009.
Книжка українського теоретика культури, що ховається під псевдонімом Жан-Марі К’юбільє, заслуговує подвійної уваги: як спроба критики постмодернізму і як симптом сучасної культури. Зосередившись на двох визначальних чинниках культури XXI століття – «порно» і «ґламурі», автор дає історичну ретроспективу їх формування й описує особливості сучасного функціонування. На його думку, сьогодні це два дзеркально відображених полюси, навколо котрих групуються силові лінії сучасного живого творчого процесу, а отже, народжується новий стиль: порноґламур.
1880 переглядів

Маршрутка їде…

Андрій Бондар ・ Січень 2003

Ніщо в повсякденному житті не здатне так сильно роздратувати, як зненацька почута десь у громадському транспорті пісенька. Ідіотська мелодія, до сліз, до «...

219 переглядів